Представники провідних українських банків (Промінвестбанку, Укрексімбанку, Ощадбанку, Брокбізнесбанку) запевнили міністра палива та енергетики України Сергія Єрмілова, що вони спроможні виділити синдиційований кредит для завершення будівництва блоку №2 Хмельницької АЕС та блоку №4 Рівненської АЕС. При цьому вони наголосили, що кредит виділятиметься швидше, якщо надані їм умови будуть не гіршими, ніж запропоновані урядом для ЄБРР, повідомили Укрінформ у прес-службі Мінпаливенерго України.
 За інформацією міністерства, Сергій Єрмілов доручив «Енергоатому», керівництву ХАЕС та РАЕС не знижувати досягнутих темпів робіт, витримуючи графіки, та розробити бізнес-плани, які б зацікавили банкірів у виділенні кредиту.
Як уже повідомлялося, питання джерел фінансування добудови блоків всебічно розглянуто під час наради на Хмельницькій АЕС за участю посла, голови Представництва Єврокомісії в Україні Норбера Жустена та радника посольства Франції Катріна Гордаво. За словами Сергія Єрмілова, він переконаний, що найближчим часом до фінансування проектів з будівництва енергоблоків приєднається ЄБРР, з яким поновився діалог на вищому рівні. Тим часом ситуація вимагає від української сторони не призупиняючи переговорів з ЄБРР активізувати власні зусилля з добудови енергоблоків.
С. Єрмілов звернув увагу, що Україна, зі свого боку, виконала всі свої зобов’язання за Оттавським Меморандумом 1995 року стосовно закриття Чорнобильської АЕС. Він зазначив, що у країн «великої сімки», Єврокомісії та ЄБРР ще є час виконати також свої зобов’язання згідно з цим Меморандумом.
За результатами наради на Хмельницькій АЕС Мінпаливенерго проведе аналіз питань стосовно проектно-кошторисної документації, аналізу матеріалів щодо стану безпеки енергоблоків. Буде також підготовлено та затверджено план-графік введення енергоблоків ХАЕС-2/РАЕС-4 в експлуатацію та комплекс заходів щодо його виконання.
ДОВІДКА. Для закінчення будівництва енергоблоків Х2/Р4 потрібно близько 1 млрд. гривень. Нині Україна будує енергоблоки самостійно за рахунок цільової надбавки до оптового тарифу електроенергії, яка виробляється атомними електростанціями. Торік ця сума становила близько 400 млн. гривень. Тепер розглядається можливість залучення кредиту вітчизняних банків у розмірі приблизно 250 млн. грн. Ввести другий блок Хмельницької АЕС планується орієнтовно улітку 2004 року, четвертого блоку РАЕС – на кілька місяців пізніше. Фото Оксани НЕДІЛЬНІЧЕНКО Швейцарський сир з Харківщини До поставок вітчизняному споживачеві елітарного сиру швейцарської групи приступило відкрите акціонерне товариство «Великобурлуцький сироробний завод» Харківської області. Такий делікатес в Україні випускається вперше. Сиророби з райцентру Великий Бурлук дали йому назву «Бурлуцький». На частку заводу припадає 5,6 відсотка всіх твердих сирів, що виробляються в країні. Сири «Російський», «Звенигородський», які тут виготовляються, внесено до реєстру кращих вітчизняних товарів. Вони марковані знаком «Вища проба». Сири з Великого Бурлука постачаються до Москви, Санкт-Петербурга та інших міст Російської Федерації. Стати провідним українським виробником сирів підприємству, створеному 25 років тому, допомогли інвестиції харківського концерну «АВЕК». Він активно вкладає кошти в харчову промисловість області й переробку сільгоспсировини, де торік порівняно з 2001-им випущено продукції на 5,3 відсотка більше. Літаки для санавіації Харківське державне авіаційне виробниче підприємство має низку версій літаків, придатних для виконання завдань санітарної авіації. Про це повідомив кореспондента Укрінформу генеральний директор підприємства Павло Науменко. За його словами, заводські інженери при розробці таких версій брали до уваги передконтрактні умови. Літаки Ан-140, варіанти Ан-74, за словами Павла Науменка, можуть успішно використовуватися при боротьбі зі стихійним лихом, епідеміями, під час евакуації тяжкохворих. Поки що Україна не закупила на ХДАПП жодного літака для санітарної авіації, причиною чого Павло Науменко вважає недостатнє фінансування медицини. Житомирські втрати Вимерзання озимих посівів на окремих площах Житомирщини сягає 30-40 відсотків. Таку складну ситуацію виявили під час перевірки робочі мобільні групи, до складу яких входять представники головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації, науковці Інституту сільського господарства Полісся, фахівці з Державного агроекологічного університету. Загинули практично 70 відсотків посівів озимого ячменю і ріпаку. Стурбованість викликає й те, що на поверхні ґрунту утворилася крижана кірка, яка може ще додати втрат. Крім того, значні площі були пошкоджені гризунами. Всього ж в області для одержання цьогорічного врожаю озимими було засіяно 233 тисячі гектарів ріллі. Про це на прес-конференції повідомив заступник голови облдержадміністрації Микола Галич. Відтак наразі хлібороби визначаються з полями, які належить пересівати або підсівати. З урахуванням виправлення ситуації з озиминою потреба в насінні ярих культур зросла в межах 6 тисяч тонн. Організовується міжгосподарський обмін посівним зерном, завезення його з науково-дослідних установ і закупівля з державного насіннєвого страхового фонду. Щодо стану готовності машинно-тракторного парку до весняно-польових робіт, то в господарствах області вже підготовлено три чверті тракторів і близько 80 відсотків посівних та землеобробних машин. Матеріали підготувала Світлана АЛФІМОВА
|
