Президент України Леонід Кучма завершив візит до Москви, де зустрівся з президентами Росії, Білорусі та Казахстану. У результаті чотирьохстороннього саміту було вирішено до вересня цього року підготувати угоду про створення єдиної економічної зони у рамках України, Росії, Білорусі та Казахстану. Російський президент закликав усі охочі держави колишнього СРСР приєднуватися до неї.
 Як сказав у інтерв’ю Українській службі Бі-Бі-Сі московський оглядач Віталій Портніков, створення цієї зони може означати визнання чотирма країнами неефективності СНД та інших існуючих утворень: «Те, що було проголошено в неділю, – це створення такої собі організації регіональної інтеграції. Фактично керівники чотирьох держав, які запропонували цей варіант, визнали неефективність як СНД, так і євразійської економічної спільноти і митного союзу. Незважаючи на запевнення, що це не є альтернативою раніше створеним організаціям, таким як СНД, ЄврАзЕс та митний союз, це зовсім інший підхід до справи. Це рішення позбутися моделі пострадянської інтеграції у рамках Радянського Союзу. Те, що відбулося, – це фактично відповідь на запитання, де буде новий реальний кордон».
– Тобто це означає, що Україна опинилася таким чином в одній зв’язці з Росією, і це черговий раз показує, що вектори економічної співпраці спрямовані на Росію, радше ніж на Захід?
– Мабуть, саме так оцінюватиме більшість спостерігачів те, що відбулося. Україна всі ці десять років – і за часів президента Кравчука і, можливо, дещо меншою мірою під час президентства Леоніда Кучми – обстоювала таку модель інтеграційного розвитку, коли Україні не довелося б підкорюватися таким інтеграційним правилам, які створюють для однієї держави особливі можливості взаємин із іншими державами. А саме це запроваджувалося в рамках союзу Росії та Білорусі, в рамках ЄврАзЕс і в рамках митного союзу. Немовби давалися для всіх однакові можливості, однак Росія мала можливість запроваджувати перелік товарів, які можуть переміщатися через російський кордон, і все зводилося до того, що економіки інших країн, які в союзі з Росією, мають підкорятися російським правилам гри. Нинішнє рішення, якщо його буде втілено в життя, має створити для всіх однакові умови економічної гри.
Леонід Кучма також провів двосторонні переговори з президентом Путіним, на яких йшлося про можливості пришвидшення роботи в ході створення газотранспортного консорціуму. Німеччина, яка також є партнером у створенні консорціуму, раніше висловила занепокоєння тим, що підготовка проекту просувається без її участі. Оглядачі відзначають, що російська компанія Газпром, яка представляє московські інтереси, зараз перебуває у скрутному фінансовому становищі.
В Україні та за кордоном коментують рішення президентів України, Росії, Білорусі та Казахстану про створення спільного економічного простору. Заступник голови комітету Верховної Ради України із закордонних справ Ігор Осташ у ранковому прямому ефірі Української служби Бі-Бі-Сі сказав, що рішення про утворення такої зони було несподіваним: «Це була певна несподіванка для українських парламентарів, тому що в широкому загалі така ідея не обговорювалася. Ми знаємо, що свого часу Верховна Рада прийняла рішення про те, що навіть СНД є лише консультативним органом, а тут навіть іде мова про створення певних наддержавних інституцій, і тут виникає серйозна колізія. В першу чергу це, звичайно, має розглядатися в українському парламенті. У мене таке враження, що ми колись уже таке проходили – наприклад, був колишній МЕК, міждержавний економічний комітет. Трохи дивує формат чотирьох держав: виникає питань більше, ніж відповідей. Важко зрозуміти, що буде далі з ЄврАзЕс, а також із ГУУАМ, у якій Україна на сьогодні практично відіграє роль лідера».
– Які конкретно можуть бути дії парламенту і, зокрема, вашого комітету у зв’язку з цим?
– Ми наближаємося до обговорення програми уряду. Очевидно, при цьому варіанті має з’явитися щось таке, що відображатиме позицію президента і, можливо, уряду України, бо на сьогодні, принаймні в програмових викладах, ми не бачимо ніяких серйозних змін курсу.
Виникає питання, скажімо, яка глибина цього спільного економічного простору, чи це лише митний союз, який уже існує у рамках ЄврАзЕс, чи це вже мова про дещо глибші інтеграційні процеси, валютний союз. Aле при цьому для нас важливе і питання вступу України до СОТ. Ми знаємо, що Росія, яка також прагне до СОТ, має серйозні проблеми з ціною на газ, бо вона є різною на внутрішньому і зовнішньому ринках. Тому вважаю, що під час обговорення програми уряду питання про спільний економічний простір обов’язково буде порушене в сесійній залі.
Українська служба Бі-Бі-Сі
між іншим
Представники Європейського союзу позитивно оцінили проголошення зони вільної торгівлі між Україною, Росією, Білоруссю і Казахстаном, зазначив голова комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков. Він також зауважив, що створення зони вільної торгівлі базуватиметься на принципах Євросоюзу. Тому отриманий досвід сприятиме євроінтеграції України, зазначив Георгій Крючков. Він, зокрема, наголосив, що відновлення «нерозумно зруйнованих зв’язків між нашими країнами» дасть тільки позитивні результати. Фото УКРІНФОРМ
|
