Довгострокове кредитування – дієвий важіль інноваційного прискорення економіки

Початок читайте тут.

А її матеріальною основою є активізація інвестиційного банківського кредитування.

Хоча в останні роки і відбувалося підвищення загальних капіталовкладень, але їх частка відносно ВВП зменшилась порівняно з початком 90-х років в 1,4 раза, а структура погіршилась. Знизились обсяги державних інвестицій, а інноваційну діяльність здійснюють менше 15 відсотків промислових підприємств.

Багато хто необґрунтовано поклався на іноземних інвесторів. Для них була створена ціла система пільг, а реальні іноземні інвестиції в економіку України так і не прийшли. За роки незалежності вони склали 5 млрд.дол.США. Для порівняння, один Промінвестбанк вклав в економіку країни кошти, еквівалентні 27 млрд. дол. США, тобто в 5,5 раза більше. При цьому національний інвестор опинився на узбіччі інвестиційних процесів.

У нас не створений необхідний інвестиційний клімат. Сьогодні проблемним є отримання дозволу на землю, на реконструкцію, виготовлення проектно-кошторисної документації та інше. Місцеві чиновники так тримають в кулаці своє право «дозволить» чи «не дозволить», що цей кулак ніхто не розіжме.

Коли інвестор роками виступає в ролі «попрошайки», то виникає питання, чому державні посадові особи не виконують свої службові обов’язки.

Деякі керівники державних підприємств, отримавши інвестиційний кредит, різними способами ухиляються від його повернення, придумують всіляку «реструктуризацію», аби тільки не платити борги (приклад, Лисичанський «Лінос» таким методом присвоїв 4,5 млн.дол.США коштів банку-кредитора). І куди б банк не звертався: в Уряд, в суд, він нічого не добився.

Згідно з Указом Президента Кабінет Міністрів 25 серпня 1999 року прийняв Постанову № 1551 щодо реструктуризації боргу Херсонського суднобудівного заводу на 5 років і в цій же постанові зобов’язався обслуговувати борг за кредитом Промінвестбанку щорічно по 37,4 млн.грн. Проте жодної копійки Уряд не виділив. Навіть рішення суду щодо стягнення за 2 роки 74 млн.грн. Мінфін не виконав. Замість цього Мінпромполітики ініціює питання про виключення з постанови пункту щодо погашення боргу. А тим часом завод простоює. Виникає запитання. Який це інвестиційний клімат?

Можна навести і інші приклади ігнорування вітчизняного інвестора. Але досить і цього, щоб зрозуміти необхідність удосконалення правової бази інвестиційної діяльності.

2. Удосконалення законодавства як передумови розвитку інвестиційного кредитування

Законодавчий захист прав кредитора відсутній, незважаючи на те, що правову основу інноваційної діяльності складають 100 законодавчих і нормативних актів. Проте вони переважно спрямовані на підтримку іноземних інвесторів, а стан правового забезпечення національних банківських інвестицій не відповідає сучасним вимогам. Не створені умови своєчасного і повного повернення кредитів і відсотків, в тому числі державними підприємствами і тими, що знаходяться в процесі приватизації. Існують недоліки податкового законодавства, коли податки стягуються, навіть якщо нараховані відсотки фактично не сплачені позичальником. Немає можливості для реалізації повною мірою застави державних підприємств, що стримує процес їх інвестиційного кредитування банками. Податкова служба має пріоритет перед вимогами банку на майно, яке перебуває у податковій заставі і є найбільш ліквідним.

На державне майно об’явлений мораторій (тільки від цього Промінвестбанк втратив 30 млн. грн.), підприємства в стадії приватизації не кредитуються, суди можуть визнати кредитний договір недійсним навіть тоді, коли по ньому позичальник отримав гроші, захищаючи таким чином фінансових жуліків.

Серед основних чинників, що негативно впливають на інвестиційну активність в Україні, слід також зазначити: нестабільність законодавства, наявність необхідності в отриманні численних узгоджень при кредитуванні та оформленні застави від Фонду державного майна України, податкових органів, відсутність стимулювання з боку держави фінансово-кредитних установ при оподаткуванні інвестиційних активів та можливості отримання у заставу землі.

У цій сфері існує багато інших суперечностей.

Таким чином, прийняття закону щодо захисту прав банків-кредиторів, визнання неповернення кредитів крадіжкою власності і реалізація даного закону на всіх щаблях державної і судової влади є обов’язковою передумовою розвитку інвестиційного кредитування економіки.

3. Економічні проблеми та передумови активізації інвестиційної діяльності банків

Крім правових, існують і економічні проблеми інвестиційного кредитування. У банків немає необхідних для економіки обсягів довгострокових ресурсів, щоб надавати кредити на значний строк. Фінансування інноваційно-інвестиційних проектів може тривати декілька років, а ресурси для такого кредитування обмежені.

Збільшити інвестиційний потенціал комерційні банки мають можливість за рахунок заощаджень населення, обсяги яких, а це 26 млрд. гривень і близько 15 млрд. дол. США, перевищують плановий обсяг залучення інвестицій в економіку до 2010 року (82,6 млрд. грн.). Однак на сьогодні вкладник не зацікавлений нести кошти до банку під низькі відсотки, а підприємства, звертаючись за кредитами, орієнтуються на облікову ставку НБУ. Крім того, банки повинні створити обов’язкові та страхові резерви, сплатити податки, забезпечити рентабельну діяльність.

Позичальник реально може сплачувати відсотки лише після реалізації проекту, тобто через декілька років, а банки вимушені нараховувати і сплачувати податки щомісячно, приймаючи на себе весь податковий тягар.

Важливим джерелом кредитування інновацій є ресурси НБУ. Однак практика засвідчує, що отримати рефінансування Національного банку під інноваційно-інвестиційні проекти вкрай складно. За рахунок цих коштів довгострокові вкладення не зростають, оскільки НБУ продає ресурси по ціні, що перевищує облікову ставку. Ресурси Національного банку України – це загальнонаціональне надбання і торгівля ними призводить до завищення відсотків за банківським кредитом, і як наслідок, зростає вартість виробництва. Ціна ресурсів має бути нижчою облікової ставки Національного банку України, а банки повинні мати реальний доступ до цих коштів.

Для розширення довгострокового кредитування в сільському господарстві треба, щоб земля була предметом купівлі-продажу. Крім цього, слід змінити закупівельну систему. На стратегічно важливі види сільськогосподарської продукції повинні бути державні закупки через Держрезерв за твердими цінами, які б компенсували витрати на виробництво (вартість селекційного насіння, міндобрив, пальне, техніка, зарплата та інше). Це сприяло би розвитку аграрного сектора.

Існує проблема і якості інноваційних проектів. Дуже складно найти всебічно техніко-економічно обгрунтовані проекти. Тому Мінпромполітики слід розробити заходи по підвищенню якості підготовки проектів, що пропонуються для банківського кредитування.

Весь кредитний процес залежить від стану грошових потоків. У нашій країні вони некеровані. Безліч мілких комерційних банків розпорошили фінансові потоки. Крім того, застосовуються силові прийоми впливовими посадовими особами для перерозподілу клієнтури між банками, чим породжується нестабільність в кредитних відносинах. Створюється ситуація, коли економіку кредитують одні банки, а ресурси тримають інші. В результаті, зростає ціна банківського кредиту, штучно зменшуються обсяги інвестиційного кредитування економіки.

Промінвестбанк активно працює над задачею спрямування грошових потоків в інвестиційну сферу. Держава ж поки ніяк не сприяє концентрації ресурсів у провідних комерційних банках. А це обов’язкова передумова розвитку інвестиційних процесів в Україні. В США третина активів належить 50 банкам з 12 тисяч. А це той інвестиційний кулак, яким можливо зробити науково-технологічний прорив у майбутнє.

Обов’язковою передумовою довгострокового кредитування є стабільність обслуговування клієнта у банку. Якщо клієнт самостійно чи за рішенням інших структур, власників, державних органів постійно змінює банк, то мова про його довгострокове інвестування йти не може.

Якщо підприємство і його власники дивляться у своє майбутнє, то їм необхідно обрати свій надійний банк, перш за все зі значним обсягом капіталу. Промінвестбанк має найбільший серед українських банків власний капітал, майже 1 млрд. грн., єдиний серед українських банків, входить в число 1000 провідних банків світу і 20 банків Центральної і Східної Європи. А це є основою довгострокових кредитних вкладень в розвиток своїх клієнтів. І, головне, Промінвестбанк має значний досвід інвестиційного кредитування економіки України.

4. Досвід Промінвестбанку в реалізації значних інвестиційних проектів

Незважаючи на несприятливий інвестиційний клімат в Україні, Промінвестбанк продовжує активно здійснювати інвестиційну політику щодо підтримки національного товаровиробника. Банком забезпечується довгострокове кредитування таких пріоритетів, як паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хімічний, нафтогазовий комплекси, сільське господарство. Понад 25 відсотків всіх кредитних вкладень Промінвестбанку має інвестиційне спрямування (таблиця 1).

Таблиця 1

Кредитні вкладення Промінвестбанку в інноваційно-інвестиційні проекти


Кредитна політика Промінвестбанку націлена на збільшення обсягів кредитування позичальників, які мають проекти інноваційно-інвестиційного характеру. Одним із критеріїв відбору таких проектів є їх вплив на посилення економічного розвитку регіонів, зростання обсягів виробництва, виготовлення конкурентоспроможної продукції.

За рахунок кредитних вкладень Промінвестбанку відновлене танкове виробництво, потужності по виробництву акумуляторів, збудовані сучасний завод крейди в Слов’янську, міжнародний аеропорт у Дніпропетровську, побудовані нові сучасні літаки, кораблі, електровози та багато іншої наукоємної продукції. Це дало можливість завантажити сотні інших підприємств, створити робочі місця для сотень тисяч громадян України. Кредитні вкладення банку тільки в металургійний комплекс за останні п’ять років склали майже 13 млрд.гривень (таблиця 2).

Таблиця 2

Дані щодо інноваційно-інвестиційних кредитних вкладень Промінвестбанку в створення нових потужностей металургійних підприємств у 1998-2002 роках

За кредитної підтримки банком суднобудування, що становить 500 млн. дол.США, на експорт збудовано понад 100 суден. В той же час, назріла гостра необхідність відновлення вітчизняного морського флоту.

Доцільно змінити практику кредитування, надаючи кредити не суднобудівним підприємствам, а замовникам під певні гарантії повернення позичкових коштів. Це створить умови підвищення рентабельності суднобудування за рахунок перенесення сплати процентів за банківськими кредитами з виробника на замовника.

В минулому році Правлінням Промінвестбанку стратегічним напрямком визначено активізацію інвестиційної діяльності.

У липні 2002 року Промінвестбанк оголосив конкурс інвестиційних проектів, присвячений 10-й річниці банку, для їх пріоритетного кредитування під стимулюючу процентну ставку. На конкурс було надіслано 95 інвестиційних проектів загальною вартістю 1458 млн.грн. та необхідною сумою кредиту 789 млн.грн. з термінами кредитування від 1 до 8 років. На підставі їх експертизи, відібрані найкращі проекти інвестиційно-інноваційного характеру. Впровадження цих проектів забезпечить розширення виробництва та зростання продуктивності праці, сприятиме випуску високоефективної і конкурентоспроможної продукції.

Протягом 2002 року Промінвестбанком реалізовано 92 інноваційно-інвестиційних кредитних проекти.

Для реалізації інноваційного проекту щодо підготовки та завершення виробництва партії літаків Ан-140, Ан-74ТК-300, Ан-74ТК-300УТ на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві, Промінвестбанк надав довготермінові кредити в обсязі 171 млн. грн.

Даний проект спрямований на проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, маркетингових досліджень, придбання ліцензій і технологій, пусконалагоджувальні роботи, модернізацію устаткування. В конструкторській документації розробника (ОКБ ім. Антонова) закладені патентоспроможні та патентозахищені технічні рішення. Для серійного виробництва цих літаків на підприємстві впроваджуються у виробництво 34 нові технологічні процеси.

Давнім партнером Промінвестбанку є ВАТ «Біомедскло» – єдиний в Україні виробник посуду медичного призначення. Продукція його користується значним попитом у підприємств медичної, біологічної, консервної промисловості, споживається на внутрішньому ринку та експортується в країни СНД.

За рахунок наданого Промінвестбанком в 2000 році довгострокового кредиту в розмірі 5 млн. грн. підприємство здійснило часткову реконструкцію основного виробництва: закуплено і встановлено нове обладнання, проведені ремонти скловарних печей, закінчено будівництво сучасної високотехнологічної скловарної печі. В 2002 році для продовження реконструкції та модернізації основного виробництва банк надав підприємству ще один інвестиційний кредит в сумі 5 млн. грн. терміном на 2 роки. Проведена за допомогою банківського кредиту інноваційна перебудова підприємства вже в 2002 році дозволила збільшити продуктивність скловарної печі на 70 відсотків, обсяг реалізації продукції підприємства в 2003 році планується збільшити на 40 відсотків.

На реалізацію проекту розробки та освоєння серійного виробництва нового покоління ізотопних мас-спектрометрів Промінвестбанк надав інвестиційний кредит ВАТ «Selmi» в сумі 3 млн.грн. Довгострокова кредитна підтримка банку надає можливість підприємству впроваджувати нові наукові розробки у виробництво вимірювальної техніки. Продукція ВАТ «Selmi» постачається на ринки Росії та Китаю.

В минулому році Промінвестбанком наданий інвестиційний кредит Трускавецькій «Міжнародній клініці відновного лікування» (професор Козявкін, Герой України) в розмірі 1 млн.дол.США терміном до 2005 року. Інвестиційний проект розроблений з метою створення та діяльності нової міжнародної медичної установи, яка займається лікуванням хворих з України, США, Німеччини, Росії та інших країн світу з органічними ураженнями нервової системи та іншими захворюваннями, що потребують інтенсивної реабілітації. Проектом передбачено впровадження принципово нової системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації. Розроблена система викликала значний інтерес в різних країнах світу.

Інше підприємство, ВАТ «Фармак», завдяки кредитній підтримці Промінвестбанку виготовляє понад 100 найменувань життєво необхідних медичних препаратів (серцево-судинних, назальних, новий унікальний препарат для лікування щитовидної залози тощо), входить до першої трійки провідних підприємств фармацевтичної галузі країни. Завдяки кредитній підтримці Промінвестбанку в сумі 5,5 млн.дол.США на підприємстві введено в дію три потужні виробничі лінії, на яких впроваджений випуск 6 нових лікарських засобів, які зареєстровані в Україні, подані на реєстрацію до Росії, Білорусі, Казахстану, а також плануються до реєстрації ще в 5 країнах Східної Європи.

На технічне переозброєння рухомого складу Укрзалізниці Промінвестбанком надано більше 200 млн. гривень довгострокових кредитів.

Для фінансування інноваційно-інвестиційних проектів, Промінвестбанк створив за власні кошти Фонд довгострокового кредитування економіки країни.

Для створення сприятливого інвестиційного клімату та стимулювання комерційних банків щодо збільшення обсягів кредитування інновацій необхідно:

терміново прийняти закон «Про захист прав банків-кредиторів», яким встновити беззаперечне право банків на повернення наданих кредитів;

створити умови щодо концентрації ресурсів у провідних банках для кредитування вагомих інвестиційних проектів, запровадити систему управління грошовими потоками на державному рівні в інтересах виробництва;

зменшити податковий тягар на інвестиційні операції, в тому числі й шляхом створення спеціального режиму оподаткування доходів банку, отриманих від інвестиційного кредитування;

запровадити механізм повної або часткової бюджетної компенсації відсотків, які сплачуються підприємствами за кредитами комерційних банків, отриманими на реалізацію інноваційних проектів;

забезпечити формування облікової ставки НБУ на економічно обґрунтованих засадах, виважено поєднуючи інтереси вкладників, позичальників і банків, здешевити та спростити систему рефінансування банків;

запровадити механізм, який регулював би передачу землі сільськогосподарського призначення в приватну власність, оскільки незавершеність земельної реформи негативно впливає на залучення інвестицій в агропромисловий комплекс. Створити умови для гарантованої реалізації продукції сільгоспвиробників через систему держзакупівель;

надавати державні гарантії комерційним банкам, які здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів, та виконувати їх.

Володимир МАТВІЄНКО,
Голова Правління Промінвестбанку, професор,
Павло МАТВІЄНКО,
народний депутат України