Миттєва зустріч |  | Миттєва зустріч
Віка-парижанка,
Очі мов озерця.
Справжня полісянка,
Наче пісня серця. Усмішка дитини,
Лагідна собою...
Врода України
Світиться жагою.
Наче крила, брови,
Щоки – спілі грона.
А слова шовкові,
Як жива корона. Будь завжди щаслива,
Ластівко паризька!
Лине крапля дива –
Мова українська. Берег Атлантики На Заході далекому,
в англійській стороні, –
На щастя, довелося побути і мені.
На березі Атлантики
я з друзями стояв –
І вітру атлантичного
на добру згадку взяв.
А море закипало –
змішався шторм і штиль,
І небо гомоніло
живим прибоєм хвиль.
Лише мовчали скелі,
і думалось мені,
Що так любов нуртує –
в душі моїй на дні. | 
Копенгаген Копенгаген, Копенгаген –
північніше від Києва мого,
Копенгаген, Копенгаген –
на заході від Києва мого.
Надворі слякоть і погода зимна,
Та все це не завадить у роботі,
Є слово «бізнес» у людській турботі,
І в Копенгагені воно зустріло нас, –
Такий напружений, далекосяжний час.
І Копенгаген подихом весни
Контракти наші миттю підписав,
Забувши про морські холодні сни,
Нам добровісні засвітив надії, –
То все людське
У нашій дружбі діє. Бажання
Звари мені борщу,
Дай ложку дерев’яну –
Лиш не тоді,
Коли недугою
Прикутий я до ліжка,
А тоді, коли весною
Сад розбудять солов’ї –
І піснями зацілують
Літечка твої й мої |
Друкується за книгою Володимира Матвієнка
«На рідних роздолах».
Київ, «Український письменник» Браво, Степане! На Берлінському кінофестивалі в категорії короткометражних фільмів «Срібного ведмедя» отримав український режисер Степан Коваль за картину «Йшов трамвай дев’ятий номер», створений у техніці пластилінової анімації. Цей фільм минулого року приніс Степану Гран-прі фестивалів «Крок» і «Молодість» і, до речі, перемогу в новорічному рейтингу «Дня». Це – дебют київського режисера, над яким він працював кілька років унаслідок неритмічного фінансування. Це дотепна і добра історія «про життя», яка не потребує перекладу, бо її розказано талановито.
Головний приз нинішнього 53-го Берлінського міжнародного фестивалю вручено фільму британця Майкла Вінтерботтома «В цьому світі» (In This World) про долю двох афганських біженців.
«Срібний ведмідь» – друге місце – дісталося одному з фаворитів «Адаптації» (Adaptation) від авторів «Бути Джоном Малковичем», режисера Спайка Джонза і Чарлі Каупфмана. Ніколас Кейдж зіграв роль самого Каупфмана, який пише сценарій за книгою про мисливця за орхідеями.
Кращим актором Берлінале став Сем Рокуелл, який зіграв у режисерському дебюті відомого голівудського актора Джорджа Клуні «Зізнання небезпечного розуму» (Confessions of a Dangerous Mind)
Призи за кращу жіночу роль не були несподіванкою. Меріл Стріп, Ніколь Кідман і Джуліан Мур отримали «Срібних ведмедів» за ролі у фільмі «Часи» британського режисера Стівена Долдрі.
Приємним сюрпризом для багатьох стало те, що приз за кращу режисуру отримав знаменитий французький майстер Патріс Шеро.
Берлінський фестиваль – єдиний, на якому вручають приз за кращу музику до фільмів. У цьому році музичного «Срібного ведмедя» отримали Мажолі, Серж Фіорі та Мамаду Діабат (африканський режисер) за фільм «Мадам Бруетт». Викрадення Пікассо Напередодні 22-ї виставки-ярмарку художніх творів АРКО в Мадриді, у якій беруть участь 279 представників картинних галерей і аукціонів, викрадена керамічна робота Пабло Пікассо, оцінювана в 11,5 мільйона євро. Робота великого художника, створена 1952 року, була викрадена зі стенда німецької галереї «Пуделко». Керамічна тарілка діаметром 27 сантиметрів, названа Пікассо «Три обличчя», – виконана в синьо-зелених тонах і становить частину унікальної колекції робіт художника, що належить німецькій галереї. Як повідомили в поліції, крадіжка сталася в розпал роботи виставки, коли поруч стенда з унікальним експонатом юрмилося близько 20 чоловік. Однак крадіжки ніхто чомусь не помітив. Викрадення не змогли зафіксувати і відеокамери, яких на стендах АРКО просто не було. Хоча це порушення усіх світових норм. Водночас, за словами директора виставки-ярмарку, «АРКО ужила усіх заходів безпеки, однак стовідсоткової безпеки не існує». 150 років у запасниках У запасниках Національної галереї в Лондоні знайдена картина італійського художника епохи Відродження Ботічеллі, вартість якої перевищує $15 мільйонів. Полотно, авторство якого не було встановлено, пролежало в запасниках музею понад 150 років, його жодного разу не виставляли на огляд публіки, вважаючи, що картина того не варта. Встановити, що полотно, на якому зображений Святий Франциск, належить пензлю Ботічеллі, змогли реставратори, які очищали поверхню картини протягом декількох років. Роботу в 1858 р. придбав у Італії перший директор Національної художньої галереї, її помістили в сховище і відтоді звідти не діставали, повідомляє Утро.ru.
|
| |
