Початок на 1-й стор.
На сцені панно з поетичними рядками В. Матвієнка:
Наша родина – це вся Україна!
Хай квітне держава, зростає сім’я!
А починався концерт музикою з пісні Володимира Павловича «Сини України» у виконанні духового оркестру білківських школярів під керівництвом талановитого музиканта Миколи Беха.  Голова Правління Промінвестбанку, професор Володимир МАТВІЄНКО та мер міста Коростеня Володимир МОСКАЛЕНКО у доброму гуморі
Голова райдержадміністрації М.М. Трокоз привітав усіх присутніх, за його ж ініціативою саме в Білці було започатковано вже згадане Родинне свято. Адже в Білці немало багатодітних сімей. Родина – то ціла династія, а звідси рід, рідня, родичання. І тут не можна обійтись без цифри. А відтак я з радістю називаю, що в Білці мешкає 19 багатодітних родин, які виховують 67 дітей. Як співається в народній пісні: «У нашого Омелечка невелика сімеєчка». Тож поліська зелено-шумна Білка – якраз те село, у якому сам Бог велів щедро, повноголосо відзначати Родинне свято. Адже родина – це передовсім душевне єднання, а отже, єдність помислів, почуттів, сердець, іншими словами, єдність землі і неба.
Як висловився Голова райдержадміністрації, Родинне свято – родинна подія зібрала нас у Білку заради однієї наскрізної ідеї, а саме: тримати Україну в своїх руках, зробити Україну воістину рідною, багатою, всеплодющою – від кореня до верховіття. Нагадаю ще раз, ми народ надзвичайно талановитий, працелюбний. І село – наша спільна праця. Звичайно, при єдиній умові, тобто при єдності, невтомності, відданості.
Історія засвідчує, що у 1616 році Білка вже була містечком, де працювало кілька заводів. Отже, майже чотириста років тому наші предки заявили про себе в Білці. Родинна зустріч, родинна доля, родинна пісня – це не звичайний, так би мовити, черговий захід, а поклик людських сердець, і зокрема, сердець наших роботящих земляків-білківчан. Родинні зв’язки – це і любов до великої і малої батьківщини. Відомо, що плесо річки тримають береги. Тож будьте разом, вельмишановні земляки. Будьте схожі у здобутках і радощах. У добру путь, щасливої дороги тобі, «Родинне свято»! Особливо приємно, що згадане вище свято започатковане саме тут – на Білківській землі, а конкретніше, у рідному селі видатного банкіра, економіста і поета Володимира Матвієнка.
Трудівниць села вітав піснями самодіяльний, народний ансамбль «Криниченька» з Коростеня, його обдарована, голосиста солістка Антоніна Міщенко, яка виконала пісню на слова В. Матвієнка, музика Павла Матвієнка, «В зеленім селі на Поліссі» та юна Інна Кульчицька, котра подарувала присутнім «Лелечу пісню» на вірші В. Матвієнка з музикою В. Іванцова.
Свої щедрі і неповторні голоси заплели у вітальний білківський вінок митці з Києва, зокрема, заслужені артисти України Наталя Бучинська та Василь Волощук, а також лауреат багатьох українських та міжнародних конкурсів Марта Спіженко. Вела концерт студентка Київського інституту банківської справи Христина Стецька.
 Білківчанам та гостям, я певен, назавжди припали до серця слова справжнього будівничого, їхнього славетного земляка Володимира Павловича Матвієнка. Наведу лише кілька рядків з його виступу: «Я хочу згадати добрим словом своїх вчителів, котрі з першого класу навчали мене читати і писати. Перша вчителька Євдокія Петрівна Рибалко, вчителі початкових класів Віктор Адамович Козаренко та Софія Феодосівна Кашперська, вчитель математики Іван Костянтинович Харченко, вчителька російської мови та літератури Ольга Іллівна Кашперська та інші. Білка завжди славилась розумом, наукою, історичною праосновою, патріотизмом. Сьогодні ми, на превеликий жаль, втрачаємо високе почуття патріотизму. Мало пишемо творів, зокрема, патріотичних пісень. А вони конче потрібні. Адже ми повинні поважати самих себе. Ми народились і виросли на цій землі. У нас є майбутнє. Отже, ми були, ми є, ми будемо!»
І закінчити цей репортаж я хочу рядками з вірша Володимира Павловича «Дзвін життя», що давно став піснею, яку виконує дзвінкоголоса Марта Спіженко:
Земле рідна, колиско життя,
Ти моє чебрецеве дихання.
Тут під сонцем розквітли чуття,
Як під серцем квітують жадання. Микола СИНГАЇВСЬКИЙ,
поет, заслужений діяч мистецтв України
|
