Спасибі, що ти є така на Україні! Спасибі й Вам, шеф-редакторе В. Матвієнко! Вам особлива подяка за газету. Адже саме завдяки їй, проживаючи за три сотні кілометрів від краю рідного, я маю можливість знати, що відбувається там, на тому до могили дорогому батьківському шматочку землі – Коростенщині, в тому селі, де пройшла юність шкільна. Знати про те, що в школі, де пройшли три роки життя першого післявоєнного десятиріччя, є комп’ютерний клас (мрія всіх вчителів), багато різних кабінетів, прекрасне обладнання, що теперішні школярі мають добрі умови для набуття глибоких знань. Дякувати Богу! Вдячність В. Матвієнку за це безмежна.
Як добре знати, що ще багато тих, з ким учився, хто був старостою класу, хто комсоргом, хто просто однокласником, що вони живі і їхні листи на сторінках «Обрію ПІБ». Це і Надя Бірюк (з Рясного), яка мовчала кілька десятиліть, а живе ж в Житомирі і має таку невимовну радість – телефон («Обрій ПІБ» за жовтень).
Але найбільшу приємність, найпрекрасніші спогади зворушив у душі лист до «Обрію ПІБ» нашої незабутньої Ольги Іллінічни (на всіх мовах саме Іллінічни), так у розмові ми називаємо її – вчительку російської літератури п’ятдесятих років минулого століття в дорогій серцю Білківській середній школі. Важке життя, як пише Ольга Іллінічна, було в неї. А в мене в душі зоря сяє: жива! Жива й пише лист! Жива й радіє успіхам свого учня В. Матвієнка та його сина Павла Матвієнка, депутата Коростенщини, радіє віршам і пісням В. Матвієнка, а в них доля простих людей, а в них розповідь про його життя і про нас усіх. Дорогесенька Ольго Іллінічно! В кожного з нас життя ой яке нелегке. Чи ти багатий, чи бідний, чи престижної професії, чи самої простої – в кожного складне життя. Ой який же Ви молодець, Ольго Іллівно! Ви були вчитель, який навчив. Це не просто слова. Коли пан В. Матвієнко організував у грудні 1997 року зустріч випускників 1955 року, то на цю зустріч прибув Ваш учень, Ольго Іллівно, пан Володя Курилюк з Одеси (земля йому пухом!) і всі вечори зустрічі читав напам’ять (годинами!) уривки з «Піднятої цілини», «Василя Тьоркіна», «Євгенія Онєгіна». Та як читав! Це Ваша заслуга, Ольго Іллівно! Дуже рада за Вас, життя Ваше прекрасне, життя Ваше багате на творчих учнів ваших, життя Ваше багате на спомини і спогади про Вас – всіх, кого Ви вчили і навчили. Пошли Вам, Боже, спокійно прожитих десятиліть, Ольго Іллівно!
А все це Ваша заслуга, пане В. Матвієнку! Спасибі й Вам, що віднайшли, що зігріли дорогих нам усім людей: однокласників та вчителів.
Низький уклін Вам, Володимире Павловичу, і від нас. Невеличкого колективу Мармуліївської ЗОШ І-ІІ ст. Нас всього десять. Але всі читають і дуже люблять «Обрій ПІБ»: там Ваші вірші, Ваші пісні, Ваші серйозні статті про економіку, Ваші справи і справи П. Матвієнка у розвитку господарств у різних регіонах України. Вчителі роблять вирізки з газети «Обрій ПІБ», створюють бібліотечки, бо в нас у продажу ще нема Ваших книг. Від душі і серця спасибі Вам від усіх нас. І учні нашої школи знають, що є такий В. Матвієнко: Сьогодні знов по телебаченню виступав В. Матвієнко! Ви дивились цю передачу? Передайте йому нехай нам... і тут ішли слова з різними проханнями. Але це діти. В них великі фантазії і ще більші бажання, тим паче в такий період, що вони знають слова: «спонсор», «інвестор» і т. ін.
Спасибі Вашим, Володимире Павловичу, вірним друзям, таким як Володимир Омелянович, що поряд з Вами майже 50 років праці. Помагай Вам, Боже. Новорічні вітання Вам, пані Галині, панові Володимиру Омеляновичу та пані Вірі.
Особливе вітання Вам, Володимире Павловичу, з тринадцятою п’ятирічкою життя Вашого на землі.
Многая літа!!! С.Д. Бобрівська, випускниця 1955 року в Білці,
с. Мармуліївка Київської обл. Добрий день, шановна редакціє! Хочу через Вашу газету подякувати шанованій мною людині Горпинченку Юрію Олександровичу за неабияку людяність, увагу, чуйність.
Майже дев’ять років тому в моїй сім’ї трапилось велике лихо. Щоб допомогти нам матеріально, моя сусідка звернулася в Промінвестбанк. Завдяки Юрію Олександровичу, який розповів про нас своїм співробітникам, нам допоміг увесь колектив хто чим міг, а не тільки грошима. Зверталися ще декілька разів – і ніколи не було відмови.
Поступово горе вщухало. Ми розуміли, що багато інших людей чекають руку допомоги як і ми в свій час, тому більше в Промінвестбанк ми не зверталися. А ось цього року, перед Днем інваліда, пролунав у моїй квартирі телефонний дзвінок. Мені повідомили, що Партія національно-економічного розвитку України надає мені матеріальну допомогу і я її маю отримати в приміщенні Промінвестбанку.
Коли я приїхала до будинку банку, до мене на розмову вийшов сам директор Юрій Олександрович Горпинченко. Дуже приємно і несподівано було зустрітися з такою поважною людиною. Юрій Олександрович сказав, що він є членом партії, яка надає мені допомогу. Головою цієї партії є Матвієнко Павло Володимирович. Саме за його розпорядженням з внесків членів партії було виділено мені та багатьом полтавцям матеріальну допомогу.
Велика Вам подяка, добрі люди, і особисто Юрію Олександровичу за те, що не забув нашу сім’ю.
Шановні члени партії, Павло Володимирович, з наступаючими святами Вас! Божого благословення у всіх Ваших добрих починаннях! З повагою, Ірина ТВЕРДОХЛІБ,
Полтава Подяки Партії НЕРУ На адресу секретаря Донецької обласної організації Партії національно-економічного розвитку України Віктора Татарина приходить багато листів вдячності.
«Донецький обласний благодійний Фонд соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, ветеранів війни та праці «Ветеран» висловлює сердечну вдячність за Вашу благодійну допомогу. Ваше діяльне милосердя та щедрість, слугуватимуть добрим прикладом для наслідування. Щиро бажаємо Вам міцного здоров’я, успіхів та процвітання. З повагою та вдячністю,
директор Фонду «Ветеран» Р.О. ЧАНИШЕВ» «Адміністрація ПТУ № 115 м. Донецька висловлює Вам і вашому колективу вдячність за надану допомогу для придбання медикаментів і оргтехніки групі інвалідів по слуху, що навчаються в нашому училищі. Ми можемо гордитися тим, що в нашому місті є такі добрі люди, котрі прийшли нам на допомогу в скрутній ситуації. Саме Ваші діяння виражають прекрасні людські якості – любов до ближнього, співчуття та милосердя. Низький уклін Вам від всього нашого колективу. Директор ПТУ № 115
М. А. БЄЛОВ» «Вельмишановний Вікторе Івановичу! Від імені адміністрації Новобахмутівської загальноосвітньої школи І-ІІ рівнів, педколективу, працівників школи та її учнів вітаю Вас з Різдвом та Новорічними святами. Бажаю Вам міцного здоров’я, надійних друзів і у всіх Ваших починаннях. Віктор Іванович, життя нашої школи останні вісім років було нелегким і підтримувалось за рахунок педколективу, батьківської громадськості та одиничних спонсорів-меценатів. Але цього року ми зустрілися з ПНЕРУ, партією, що в народі зветься «світлою» не лише за свої ідеї та положення, але й за діяльність. Школа наша невелика і тому Ваша допомога стала вагомим вливанням в її господарське життя. Ви змогли зробити святкування сотнею юних українців-патріотів Нового року радісним. З вдячністю, директор школи
А.В. ЧЕПУРНИЙ с. Новобахмутовка»
|
