Голова Комісії ЄС з питань зовнішніх відносин не сумнівається, що 2003 рік буде вдалим для співпраці України та Європейського союзу. Про це УНІАН повідомили у прес-службі Міністерства закордонних справ України. За даними прес-служби, відбулася телефонна розмова міністра закордонних справ України Анатолія Зленка з членом Європейської Комісії, главою Комісії ЄС з питань зовнішніх відносин Крісом Паттеном. Вони детально обговорили пріоритетні напрями співпраці України з Євросоюзом на 2003 рік та стан виконання Угоди про партнерство та співробітництво (УПС). Сторони погодилися щодо необхідності активізації співпраці в напрямі імплементації УПС, включаючи реалізацію однієї з її головних цілей - вступу України до Світової організації торгівлі. У цьому контексті глава зовнішньополітичного відомства України висловив готовність до проведення найближчим часом чергового засідання Робочої групи з питань вступу України до СОТ.
Також відбувся обмін думками щодо шляхів подальшого зміцнення співробітництва України та ЄС в економічній сфері. У цьому контексті сторони обговорили перспективи надання Україні в рамках антидемпінгового законодавства ЄС статусу країни з ринковою економікою. Європейський комісар підтвердив намір європейської сторони надати висновки щодо відповідності української економіки ринковим стандартам не пізніше березня ц.р.
У ході бесіди А.Зленко порушив питання щодо виділення Україні окремої квоти на постачання до країн ЄС українського зерна та необхідності прискорення підписання відповідної угоди. Було також детально обговорено хід підготовки та порядок денний чергового засідання Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів закордонних справ, яке має відбутися в Києві на початку лютого ц.р. У контексті обговорення питань європейської безпеки сторони обмінялися думками щодо сучасної ситуації в регіоні, зокрема шляхів придністровського врегулювання. Курс – на євроінтеграцію В Україні оголошено про створення Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції, яким керуватиме Володимир Горбулін. Це вже друге призначення В. Горбуліна за останні кілька тижнів на посаду, пов’язану з безпекою, зовнішньою політикою та обороною. Наприкінці грудня він став помічником Президента з питань національної безпеки. Кореспонденти у Києві кажуть, що останні призначення можуть бути свідченням намагань зарадити проблемам зовнішньої політики України, які виявилися у погіршенні взаємин зі Сполученими Штатами і прохолодності стосунків з Європейським союзом. «Ненадійна» Україна Американський посол в Україні Карлос Паскуаль, виступаючи 9 січня у Центрі стратегічних досліджень у Вашингтоні на тему відносин між Україною та США, заявив, що багато чинників заважають євроатлантичній інтеграції України. За словами Паскуаля, Україна залишається ненадійною країною, попри її декларовані заяви про бажання інтегруватися з Заходом. На відміну від інших колишніх членів Варшавського блоку, на кшталт Польщі та Словаччини, Україна не впевнена у власній меті – зауважив американський посол. За враженнями К. Паскуаля, якими він поділився у Вашингтоні, Україна залишається слабкою попри економічне зростання, і залежною від Росії. Американський посол заявив, що хоча українсько-американські стосунки були міцними в минулому, останніми роками вони значно зіпсувалися. Серед причин він назвав, зокрема, справу Георгія Ґонґадзе, «касетний скандал», але насамперед – справу про продаж радарних систем «Кольчуга» Іраку.
Як твердить К. Паскуаль, українська влада обіцяла надати США повну інформацію, яка стосується цієї можливої експортної операції, але так цього і не зробили. Отже, американці не могли визначити, чи було все ж таки продано ці системи, і тривожні запитання щодо потенційної безпеки американських та британських літаків в Іраку так і залишилися відкритими, сказав Карлос Паскуаль. Питання українсько-американських відносин, можливо, порушуватеметься під час зустрічі Джорджа Буша з польським президентом Александром Кваснєвським у Вашингтоні, повідомляє Бі-Бі-Сі. Україна в ЄС:
Гавел сумнівається Чеський президент Вацлав Гавел в інтерв’ю тижневику «Respect» за 13 січня, обстоюючи потребу якнайшвидшого прийняття до ЄС Туреччини, висловив сумніви в тому, що Україна та Білорусь будь-коли стануть членами ЄС. В. Гавел назвав несправедливим той факт, що за часів холодної війни Туреччину прийняли до НАТО, бо це влаштовувало Захід, тоді як тепер країні закидають невідповідність вимогам ЄС. Чеський президент заявив , що хоча географічно до Європи належить лише невелика частина Туреччини, країна зробила так багато для політичного зближення із Заходом від часу утвердження світської держави, що її вступ до ЄС був би цілком природним. Він також зауважив, що не вважає своїм правом вирішувати, яка країна куди має вступати, бо це має залежати насамперед від рішень самих країн. Чеський президент додав, що Білорусь та Україна, наприклад, могли б з часом стати членами ЄС, але, напевне, ніколи ними не стануть, і звинувачувати в цьому обидві країни зможуть лише себе, повідомляє Бі-Бі-Сі. Євросоюз без України Віце-президент Євроконвенту Жан-Люк Деан дає зрозуміти, що розширення Європейського союзу має обмежитися вступом лише дев’яти нових членів і не може включати приєднання України. «У Європи є свої кордони. Як на мій погляд, ці кордони визначаються тими 9 членами, що приєднаються до нас з числа східноєвропейських і середземноморських держав», – сказав він в інтерв’ю австрійській газеті «Зальцбургер Нахріхтен», повідомляє «Українська правда».
«Для таких сусідів, як Росія й Україна, потрібно створити моделі співробітництва, що існують між ЄС і країнами південного Середземномор’я», – додав Ж.-Л. Деан.
Ж.-Л. Деан, який з 1992 по 1999 очолював уряд Бельгії, є віце-президентом Євроконвенту. Євроконвент був створений на саміті ЄС наприкінці 2001 року. Цей орган складається зі 105 членів парламентів та урядів Євросоюзу. До його завдань входить розробка пропозицій щодо подальшого реформування ЄС. На саміті ЄС влітку в Греції Євроконвент повинен представити проект Конституції для Європи. Президентом Конвенту ЄС є колишній президент Франції Жіскар Д’естен, повідомляє УНІАН.
|
