 Близько 50 млн. грн. необхідно виділити до кінця 2002 року з Держбюджету України для гарантування безпеки Чорнобильської АЕС, повідомили Укрінформу в інформаційно-представницькому відділі Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС».
Як повідомили в ДСП, уже 18 грудня, на виконання доручень Прем’єр-міністра, ДСП ЧАЕС погашено заборгованість Держбюджету України з заробітної плати персоналу, який забезпечує безпеку зупинених енергоблоків (11,1 млн. грн.) і об’єкта «Укриття» (1 млн. грн.).
Відповідно до доручень для гарантування безпеки Чорнобильської АЕС адміністрація ДСП ЧАЕС визначила мінімальну потребу в бюджетному фінансуванні до кінця 2002 року, яка становить 49,9 млн. грн.
Ці затрати на безпеку Чорнобильської АЕС передбачено Законом України про Державний бюджет на 2002 рік, програмами – виведення Чорнобильської АЕС з експлуатації на 2002 рік і безпечної експлуатації об’єкта «Укриття» на 2002 рік.
Як наголошують у ДСП ЧАЕС, йдеться про мінімально необхідні затрати. Причому, виходячи з реальної неможливості виконання фінансових зобов’язань перед постачальниками і підрядчиками, адміністрація ДСП ЧАЕС частину робіт з програм 2002 року (близько 40 млн. грн.) уже перенесла на 2003 рік. Невиконання плану фінансування з Держбюджету й надалі неминуче приведе до подовження термінів зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації і додаткових затрат на підтримання зупинених енергоблоків у безпечному стані.
Фото Оксани НЕДІЛЬНІЧЕНКО Не солодкий рікОбсяги виробництва цукру в Україні поточного року були найнижчими за останні 25 років. Про це повідомив голова правління Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Микола Ярчук. За його словами, однією з головних причин низького виробництва цукру стали несприятливі природнокліматичні умови у 2002 році. Крім того, відсоток цукристості буряків був одним з найнижчих за останні декілька років. Далися взнаки також проблеми у насінництві, сказав М. Ярчук. Відтак погіршилася якість цукру, що визначається значним вмістом патоки та нецукрів, зазначив він. Зі 127 заводів, які працюють у сфері переробки цукру, значна кількість розпочала роботу або дуже пізно, або працювала до 20-30 діб. Наприклад, від 10 до 20 діб працювали близько 20 підприємств, від 20 до 30 діб – 16 заводів, а понад 70 діб – тільки 16. Близько 30 відсотків загального обсягу цукру (541 тис. тонн) виробили заводи, які входять у цукрові компанії. Сьогодні в Україні таких налічується 7. Це, зокрема, «Євросервіс» (входять 4 підприємства), «Шелтон» (6 заводів – виробили 47,1 тис. тонн), «Інтерпаліт» (4 заводи – 47,6 тис. тонн), «Укрцукор» (3 заводи – 34,1 тис. тонн), Укрпромінвест (3 заводи – 30,1 тис. тонн). За словами М. Ярчука, у сфері цукроваріння прибуток очікується тільки у 15 відсотків підприємств. На сьогодні в Україні вироблено близько 1,4 млн. тонн цукру. Топінамбур лікує грунтиПерспективним нетрадиційним напрямом у біологічній рекультивації техногенно порушених територій є фітомеліорація з використанням топінамбура. Вчені Львівського державного аграрного університету довели, що з допомогою цієї рослини-санітара вже протягом перших кількох років вдається не тільки ефективно лікувати низькородючі ґрунти, але й отримувати на них високі врожаї сільськогосподарської продукції. Крім того, топінамбур є однією з найбільш інтенсивних польових культур, здатних удвічі інтенсивніше від лісових «відсмоктувати» з повітря вуглекислий газ і водночас виділяти велику кількість кисню – утричі більше, ніж сосна. А це у майбутньому може слугувати основою для створення зелених «поясів» довкола промислових об`єктів.
Одним з актуальних напрямів у рекультивації земель, порушених підприємствами, зокрема, вугільної промисловості, є пошук нових культур, які здатні відновлювати родючість ґрунтів без внесення відповідних добавок. Використання з цією метою лісових насаджень не дає хороших результатів через погане приживлення саджанців. Ще одним недоліком цього способу рекультивації є слабке відновлення гумусного шару. Альтернативною культурою є топінамбур, що вирізняється невимогливістю до ґрунту, багаторічністю, значною врожайністю тощо.
Одним з місць «прописки» топінамбура львівські науковці планують зробити великі незасіяні площі у 30-тикілометровій зоні Чорнобильської АЕС. Оскільки він не накопичує радіоактивні речовини, запропоновано вирощувати його на території, засміченій радіонуклідами, з наступною оцінкою використання одержаної продукції. «Коростенські електромережі» налагодили власне
виробництвоВиготовлення запчастин та обладнання для ремонту енергоустаткування, що раніше закуповувалося в різних регіонах близького зарубіжжя, налагодило ВАТ «Коростенські електромережі», економлячи при цьому понад 1,5 млн. грн. щороку.
Про унікальний досвід коростенців розповів директор ВАТ «Коростенські електромережі» Андрій Петренко. Підприємство єдине в Україні серед обласних енергопостачальних компаній виготовляє високовольтні вводи, які раніше закуповувалися в Росії. Якщо собівартість відремонтованого вводу оцінюється в одну тисячу гривень, то ціна нового – 20 тис. гривень. Крім того, з відходів алюмінієвого дроту та алюмінію з відпрацьованих трансформаторів у ливарному цеху підприємства для власних потреб обленерго виготовляються наконечники та пломби для лічильників. Внаслідок такого нововведення підприємство щороку економить понад 16 тис. гривень. Енергетики створили спеціальну установку, яка очищає і відновлює відпрацьоване трансформаторне мастило, 1 літр якого коштує 3 гривні, а річна потреба в ньому на підприємстві – 15 тонн. Завдяки цьому підприємство економить щороку близько 45 тис. гривень.
Власними силами коростенські енергетики ремонтують і трансформатори різних модифікацій. За 10 місяців поточного року це виробництво дало економію на суму 180 тис. гривень.
Нині набуває поширення досвід розумної економії і в інших підприємствах галузі – керівники низки обленерго України, які нещодавно побували на семінарі у ВАТ «Коростенські електромережі», уклали з підприємством угоди на ремонт електрообладнання.
Матеріали підготувала Світлана АЛФІМОВА |
