Форвард мадридського «Реала» і збірної Бразилії Роналдо став володарем «Золотого м’яча» - призу, яким щорічно нагороджує журнал France Football кращого футболіста, який виступав у Європі. Бразилець отримав 171 голос в опитуванні провідних спортивних журналістів. Друге місце посів співвітчизник і одноклубник Роналдо - Роберто Карлос, який отримав 145 голосів. Замкнув трійку голкіпер збірної Німеччини Олівер Кан. Роналдо став першим «неєвропейцем», який отримав «Золотий м’яч» двічі. Після того, як він пропустив два роки через рецидив травми коліна, ніхто не вірив у його повернення. Він епізодично виходив на поле, але більше двох матчів поспіль не проводив, хоча в цих матчах і забивав голи.
Але настав чемпіонат світу (проводився в червні 2002 року на полях Японії і Південної Кореї). В принципі, уже перед мундіалем Роналдо потроху набирав форму і почав грати (тоді ще) за «Інтер», але було малоймовірно, що бразилець зможе продемонструвати на мундіалі всі свої кращі якості. Футболіст, який не виходив на поле протягом двох років, став героєм чемпіонату світу. В фінальній фазі чемпіонату Роналдо вразив ворота суперників вісім разів (включаючи дубль у фіналі, проти збірної Німеччини).
На ґала-зустрічі керівництва Міжнародної Федерації Футбольних Асоціацій (ФІФА) у Мадриді бразильського футболіста Роналдо було визначено як найкращого гравця світу-2002. Нападник збірної Бразилії грає за іспанський клуб «Реал» (Мадрид)і попередньо дістав звання найкращого гравця Європи цього року. Серед жінок цього року найкращою було названо американку Мію Гамм, повідомляє Бі-Бі-Сі. 1956 - Стенлі Меттьюз 1957 - Альфредо ді Стефано 1958 - Раймон Копа 1959 - Альфредо ді Стефано 1960 - Луїс Суарес 1961 - Омар Сіворі 1962 - Йозеф Масопуст 1963 - Лев Яшин 1964 - Деніс Лоу 1965 - Ейсебіо 1966 - Бобі Чарльтон 1967 - Флоріан Альберт 1968 - Джордж Бест 1969 - Джанні Рівера 1970 - Герд Мюллер 1971 - Йохан Кройфф 1972 - Франц Беккенбауер 1973 - Йохан Кройфф 1974 - Йохан Кройфф 1975 - Олег Блохін 1976 - Франц Беккенбауер 1977 - Аллан Сімонсен 1978 - Кевін Кіган 1979 - Кевін Кіган | 1980 - Карл-Хайнц Румменігге 1981 - Карл-Хайнц Румменігге 1982 - Паоло Россі 1983 - Мішель Платіні 1984 - Мішель Платіні 1985 - Мішель Платіні 1986 - Ігор Бєланов 1987 - Руд Гулліт 1988 - Марко ван Бастен 1989 - Марко ван Бастен 1990 - Лотар Маттеус 1991 - Жан-П’єр Папен 1992 - Марко ван Бастен 1993 - Роберто Баджо 1994 - Христо Стоічков 1995 - Джордж Веа 1996 - Маттіас Заммер 1997 - Роналдо 1998 - Зінедін Зідан 1999 - Рівалдо 2000 - Луіш Фігу 2001 - Майкл Оуен 2002 - Роналдо |
Пам’ять минулого століття Неодноразова чемпіонка УРСР змагань з велосипедного спорту серед сільської молоді П. Лобота – ланкова колгоспу ім. Леніна, с. Змогайлівка, Черкаський р-н, Київська обл. – попереду на всесоюзних змаганнях з велосипедного спорту. Київ, 1952 р.
Розповсюдження масової фізкультури, поява спеціалістів фізвиховання, розвиток спортивної бази – дали можливість підготувати цілу плеяду талановитих спортсменів, які почали успішно виступати на всесоюзних, а потім і на міжнародних змаганнях. 1952 р. Команда Чугуївського р-ну – переможець в змаганнях з легкої атлетики на Спартакіаді обласної ради спортивного товариства «Колгоспник» Харківської обл.
15-16 жовтня 1951 року відбулася перша сесія Олімпійського комітету СРСР, яка прийняла рішення про участь спортсменів СРСР у ХV олімпійських іграх 1952 р. в Гельсінкі. Відповідно до цього рішення олімпійський комітет СРСР у грудні 1951 р. повідомив організаційному комітету XV олімпіади про згоду на участь команди СРСР у літніх Олімпійських іграх. Попереду був новий оберт у розвитку нашого спорту і сільського спорту. Участь у ХV Олімпіаді повинна була стати іспитом для всього нашого фізкультурного руху, своєрідним звітом про правильність напрямку розвитку фізичного виховання і спорту в країні.
Команда лижниць Харківської області – переможниця в жіночій естафеті в змаганнях на першість УРСР серед сільської молоді (З. Косіневська, Т. Лобода, А. Ткач), м. Харків, 1952 р.
На ІV Олімпійських іграх у Лондоні М. Панін-Коломенкін став єдиним олімпійським чемпіоном у Росії. Він посів перше місце в змаганнях з фігурного катання, а борці М. Орлов і О. Петров виступали в фіналі і отримали срібні медалі. На V Олімпійських іграх 1912 р. в Стокгольмі команда Росії не завоювала жодної золотої медалі. Друге місце посіли борець М. Клейн (середня вага) і команда стрільців з пістолету, а третє місце – у змаганнях з парусного спорту і у стрільбі по літаючих тарілочках. 40 років наші спортсмени не брали участі в Олімпіадах і вперше в них потрібно було виступати і сільським спортсменам СРСР. Почався новий, якісний стрибок у розвитку сільського спорту.
Далі буде
|