Український акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк “Промінвестбанк» зареєстрований Національним банком України 26 серпня 1992 р. як закрите акціонерне товариство.
Сплачений статутний фонд становить 200 млн 175 тис. грн., власний капітал – 704,8 млн грн., залучені грошові кошти – 1 341 млн грн., у тому числі вклади населення – 397 млн грн., валюта балансу – 2 202 млн грн.
Чисельність персоналу Промінвестбанку – 17 708 осіб. Банк має 257 відділень, 17 регіональних управлінь, а також 661 пункт обміну валюти і 608 пунктів приймання вкладів. Частка банку у банківській системі України така: кредитні вкладення – 19%, валюта балансу – 15%, власний капітал – 12%, в тому числі статутний фонд – 13%.
Промінвестбанк є співзасновником російсько-українського банку «Кредитімпекс», а також 60 дочірніх страхових компаній та фірм.
Кореспондентські відносини встановлено з 92 банками 34 країн світу. Промінвестбанк обслуговує близько 130 тис. юридичних та 2 млн фізичних осіб.
Промінвестбанк України за розміром капіталу, обсягом кредитування та грошово-розрахункових операцій є найбільшим комерційним банком в Україні. Він обслуговує більшість підприємств базових галузей економіки: енергетики, паливної, металургійної, машинобудівної, будівництва та інших галузей промисловості, транспорту, постачання. Зрозуміло, від діяльності банку багато в чому залежить фінансово-господарський стан підприємств, які визначають стан економіки країни в цілому. Усвідомлюючи, що без підтримки виробництва не зможе стабільно функціонувати і банківська система, головним пріоритетом у своїй діяльності ми обрали всебічну фінансову підтримку виробників.
Фінансова підтримка вітчизняних виробників
Цей пріоритет реалізується головним чином завдяки виваженій кредитній політиці. Великого значення надаємо оптимальному вирішенню завжди актуальних питань: кому в першу чергу надати кредитну підтримку, на яких умовах? Вирішуючи їх, щоразу керуємося ключовим критерієм – загальнодержавним інтересом.
У 1997 р. найбільші суми кредитів були надані підприємствам металургії, машинобудування, енергетики, транспорту.
Вибираючи об’єкти кредитування, ми, зрозуміло, враховуємо не лише їх значущість для народного господарства, а й мінімізацію ризику неповернення кредитів, адже вибирати є з чого. Наведемо лише деякі приклади із практики кредитування.
Криворізькому гірничо-металургійному комбінатові в 1997 р. було надано 243 млн грн. короткострокових кредитів на потреби виробництва, Маріупольському металургійному комбінатові ім. Ілліча – 159 млн грн., Харківському державному підприємству ім. Малишева – 154 млн грн., акціонерному товариству «Київнафтопродукт» – 11 млн грн., Одеському припортовому заводові – 10 млн грн. і т. д. Кредитування цих та багатьох інших виробничників здійснюється методом відкриття для них постійно діючих кредитних ліній. До речі, кредитами Промінвестбанку користується близько 10 тис. підприємств України.
Підприємство «Завод ім. Малишева» оформило позику під довгостроковий експортний контракт загальнодержавного значення. Його реалізація дала змогу забезпечити роботою багатотисячний колектив заводу, стабільні замовлення і робочі місця для понад 200 підприємств-суміжників, зберегти військово-технічний потенціал України, збільшити щорічний експорт на суму понад 100 млн. доларів США. Принагідно зауважимо, що спільно з російсько-українським банком «Кредитімпекс» нами розроблено систему розрахунків, а отже, і залучення до роботи на Заводі ім. Малишева російських постачальників комплектувальних виробів. Про ефективність цього кредиту свідчать такі дані: обсяг виробництва протягом 1997 р. збільшився у 15 разів, реалізація продукції – в 10 разів, стабілізувався фінансовий стан.
Комбінат «Криворіжсталь» завдяки кредитам збільшив за рік обсяги виробництва на 35%, експорту – на 21%, виплатив робітникам заборговану зарплату.
Акціонерне товариство «Запорізький трансформаторний завод» наростило обсяги виробництва майже в 2 рази за високої його рентабельності. Продукція заводу в основному йде на експорт до Німеччини, Греції, Болгарії, Китаю, Мексики, Марокко та багатьох інших країн.
Прикладів позитивного впливу кредитної політики банку на господарську діяльність підприємств, економіку України в цілому, поліпшення її торговельного балансу за рахунок експорту можна було б навести багато.
Головним принципом кредитної політики банку є його сприяння успішній діяльності виробничих структур, що відповідно позначається на дивідендах банківських установ.
У процесі опрацювання умов надання позик обов’язково враховуються інтереси конкретних позичальників, зокрема, плата за кредит, строки повернення, санкції за невиконання договірних зобов’язань тощо. До речі: середньозважена відсоткова ставка за кредитами у Промінвестбанку близька до рівня облікової ставки Національного банку України.
Капіталовкладення
В умовах нинішнього вкрай несприятливого інвестиційного клімату в Україні банк не припиняє довгострокового кредитування, часом йдучи навіть на значні ризики можливих збитків внаслідок потенційної інфляції чи невчасного повернення кредитів. Адже цілковите припинення інвестиційної діяльності може призвести до колапсу економіки.
Наш банк кредитує до 40% капітальних вкладень в Україні. Ось лише кілька прикладів: у 1997 р. довгострокові кредити були надані акціонерному товариству «Українська електронно-промислова група» на організацію виробництва побутової електроніки на рівні світових зразків; акціонерному товариству «Укравто» – на будівництво підприємства для ремонту автомобілів; спільному підприємству «Україна – Мерседес-Бенц» – на реконструкцію станції технічного обслуговування та інших об’єктів. У політиці довгострокового кредитування нашим пріоритетом є збереження і надбання науково-технічного потенціалу України. Частка довгострокових кредитів у кредитному портфелі банку становить 17%.
Банк підтримує наукові, високотехнологічні підприємства часом на шкоду своїм комерційним інтересам. Завдяки нашій кредитній підтримці залишаються серед діючих суднобудівні заводи в Херсоні і Миколаєві, підприємства літакобудування в Харкові і Києві. Кредити цим підприємствам надавалися насамперед з огляду на їхню визначальну роль у збереженні стабілізації економіки України, і, зрозуміло, ми враховуємо потенційні можливості цих позичальників повернути борги банкові.
Складові успіху
Загальновідомо, що успіх будь-якої діяльності, в тому числі банківської, залежить від наявності відповідних засобів її забезпечення. Такими засобами для банків є наявність достатнього капіталу, кваліфікованого персоналу, прогресивних технологій, широкий набір банківських послуг та продуктів. Тому правління нашого банку повсякденно працює над створенням належних умов для забезпечення своєї успішної діяльності, передусім кредитної, для удосконалення платіжного обороту і грошового обігу. Одним із головних напрямів забезпечення успіху банку є постійна турбота про нарощування капіталу – як власного, так і залученого. За час, що минув від реєстрації нашого банку в нинішньому його статусі, власний капітал збільшився (у поточних цінах) у 3500 разів, в тому числі статутний фонд – більше, ніж у 2000 разів, залучений капітал – у 140 разів.
Слід підкреслити, що з самого початку при формуванні статутного капіталу ми орієнтувалися в основному на продаж акцій фізичним особам, за рахунок чого сформовано до 90% капіталу. Причому, будучи закритим акціонерним товариством, банк розповсюджував свої акції переважно серед робітників підприємств, які є його клієнтами, а також серед своїх працівників.
Щойно наведені дані свідчать, що власний капітал банку нарощується в десятки разів більшими темпами, ніж залучений. Це пояснюється не тільки фінансовою кризою підприємств, обігові кошти яких «з’їли» інфляція і платіжна криза, а й орієнтацією банку на зростання частки кредитних ресурсів за рахунок власних коштів, що, безумовно, є переконливим фактором зміцнення його стабільності, надійності та привабливості для клієнтів.
Аби збільшити кредитний потенціал банку в умовах дедалі наростаючої фінансової кризи підприємств, у 1997 р. вирішено значно інтенсивніше поповнювати кредитні ресурси шляхом залучення на депозитні рахунки коштів населення. За рік сума вкладів населення на рахунках в установах Промінвестбанку України зросла в 3,5 раза і сягнула 380 млн грн. Ми вийшли за обсягом залучених коштів населення на депозитні рахунки на друге, після Ощадбанку, місце серед фінансово-кредитних установ України. Нашими вкладниками стали близько 2 млн українських громадян, які щорічно поповнюють власні сімейні бюджети на суму 80 млн грн., отримуючи відсотки за своїми вкладами. Населення довіряє Промінвестбанкові завдяки його високій репутації, стабільності, привабливості умов вкладення коштів – високим відсотковим ставкам, можливості щоквартально отримати грошові виграші на свої вклади.
Технології банку базуються на комп’ютерній техніці, електронних засобах передавання та обробляння інформації. Нині на оснащенні Промінвестбанку – понад 11 тис. комп’ютерних комплектів. Введено в експлуатацію потужний накопичувач інформації, який дає змогу формувати єдину базу даних для всіх установ банку за всіма напрямами їхньої діяльності.
Сформовано також електронну мережу передавання даних, яка забезпечує безперебійну роботу електронної пошти, вирішення інтерактивних задач, технологій пластикових платіжних карток тощо. Створено й альтернативні канали зв’язку для забезпечення життєздатності мережі. Використовуються високошвидкісні цифрові канали зв’язку і модеми останніх поколінь.
Пріоритетом нашої діяльності є також надання клієнтам повного спектра послуг високої якості. Банк пропонує до 50 видів різноманітних послуг – від розрахунково-касового обслуговування, операцій з іноземною валютою, довірчих операцій із цінними паперами до випуску пластикових платіжних карток міжнародної системи VISA, надання клієнтам можливості за допомогою електронної системи «Клієнт – Банк» обмінюватися інформацією з установами банку, не виходячи зі своїх офісів.
Незважаючи на численні випадки недобросовісної конкуренції з боку деяких банків, намагання будь-якими засобами переманити фінансово стабільних клієнтів, ми зберігаємо основний корпус своєї клієнтури завдяки прагненню забезпечити його високоякісними банківськими продуктами у повному обсязі і збереженню своєї привабливості для клієнтів. За роки діяльності Промінвестбанку України кількість юридичних осіб, які в нас обслуговуються, збільшилася в 1,5 раза, а фізичних – у 6 разів.
Кадровий потенціал
Неоціненним капіталом ми вважаємо свій кадровий потенціал. Як відомо, Промінвестбанку – понад 70 років. Маючи значну кількість працівників із великим досвідом роботи у колишньому Промбудбанку, правління банку робить ставку на вливання в кадровий потенціал молодих енергійних спеціалістів. За роки діяльності банку у статусі акціонерного було підготовлено або запрошено з вузів майже 6 тис. фахівців. Вони працюють у сфері міжнародної банківської діяльності, права, економічної безпеки, комп’ютеризації банківських технологій, створення і експлуатації електронних мереж передавання інформації тощо. На кошти банку нині навчається понад 600 студентів Національного університету ім. Тараса Шевченка, Київського національного економічного університету та інших навчальних закладів. Крім того, при банку створено Київський інститут банківської справи, працює початкова банківська школа. Діє система заохочення працівників банку щодо підвищення своєї кваліфікації. Багато працівників вивчили іноземну мову, 38 мають учені ступені докторів та кандидатів наук.
Значні зусилля й кошти спрямовуємо на поліпшення матеріально-технічної бази установ банку, часом – на шкоду розмірам доходів акціонерів. Але це в подальшому виправдовується прибутками. Від 1992 р. в будівництво приміщень, придбання обчислювальної та іншої техніки вкладено 300 млн грн. – у шість разів більше, ніж за 70 років функціонування попередників банку. Нині більшість працівників Промінвестбанку мають комфортні умови для високопродуктивної праці.
Завдання і проблеми
Проте нині накопичилось чимало проблем, які стримують розвиток банківської системи і унеможливлюють посилення її ролі у становленні економіки незалежної України. Назвемо лише деякі з них.
Світовий і вітчизняний досвід свідчить, що вивести економіку з кризи можна лише спираючись на великі банки, на концентрацію фінансового капіталу. Проте в Україні відбуваються зворотні процеси – безперервно народжуються нові «кишенькові» банки, розпорошуються кредитні ресурси, часто – задля інтересів окремих осіб, а не відродження вітчизняного виробництва.
Ще про одне. Законодавство погано захищає банки від несплати їм боргів позичальниками. Водночас в Україні є багато «узаконених» засобів несплати боргів кредиторам: дроблення підприємств-боржників на багато карликових фірм; «начіплювання» боргів на неплатоспроможне новостворене підприємство, відмова платити за своїми гарантіями (це робить навіть уряд); удаване банкрутство; приховування коштів у багатьох банках, у тому числі за кордоном, у високоліквідних активах тощо.
Банки не мають можливості повернути борги й через заставне право. Відповідний закон надто заплутаний, прямої дії, по суті, не має, тому скористатися ним непросто.
Не сприяє, м’яко кажучи, зміцненню банківської системи і податкова політика. Новий закон про оподаткування, прийнятий Верховною Радою України, начебто знизив податок на прибуток до 30%, проте введено десятки нових, у тому числі на дивіденди.
Аналіз свідчить, що потенційні можливості банківської системи України у розвитку підприємництва використовуються вкрай незадовільно, бо банки не мають зацікавленості в цьому. Тому треба їм створити належні умови для підтримки малих і середніх підприємств, зокрема систему гарантій повернення кредитів, надати право створювати лізингові компанії за рахунок залученого капіталу, передбачити податкові пільги для тих, хто підтримує виробництво. Вісник НБУ. – 1998. – №7
Далі буде
|
