Про час і про себе
Під зорями Поліщини моєї –
Від роду чув, що я тут не один.
Іду з людьми древлянською Землею –
Сіяч добра і незрадливий син. Та по трудах вертаюся додому,
Як до гнізда свого вертає птах,
Де хоч на мить забуду біль і втому,
Щоб завтра знову починати шлях.
Вічність калини
Знов калина цвіте,
Знов духмяна, духмяна,
Знов скажу я про те,
Що ти – вічно кохана.
Ти – надія життя
У розповному цвіті.
І твої почуття –
У моїх розповиті.
Кожний задум зверши
Як життєві бажання...
Ти – підмога душі,
Моє щире дихання. Весна – творець поезії
Весна – творець поезії моєї.
Тож більше мені пишеться весною.
А квітень ходить босоніж Землею.
Вітається з деревами, зі мною. Земля вдягає щедре квітування –
І чути пахощі і в небокраї.
Я вірю, не зів’яне цвіт кохання,
Коли воно з-під серця проростає. Тому й душа моя – як лань тривожна,
Про тебе все зібрав я до краплини,
І вже забути і на мить не можна,
А слово роздумів невтомним птахом лине. Весну я, наче лист, перегортаю
І з нею поріднився вже з роками.
Я поліщук – і родом з того краю,
Де кожне дерево
вмивається струмками. |
Ти – найперша весна,
Та, що вітром із поля.
Ти – назавжди одна,
Моя пісня і доля.
Ми з тобою – одні
У житті і в любові.
Всі трудноти земні –
В наших думах, у слові.
Напливають думки,
Наче збурена повінь...
Тільки ти крізь віки –
Як провісницький промінь.
Все, що в серці святе,
Що в душі як осанна...
Знов калина цвіте,
Знов духмяна, духмяна.
Друкується за книгою Володимира Матвієнка
«На рідних роздолах».
Київ, «Український письменник»
«Браво!» завтрашньому дню
Залу Національної філармонії потрясали захоплені вигуки «Браво!», глядачі дарували музикантам букети квітів і робили компліменти. Виконавців майже не було видно за подарунками та іграшками. У V Міжнародному конкурсі молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця (група «Горовиць-Дебют») взяли участь 54 музиканти у віці до 14 років з Білорусі, Ізраїлю, Польщі, Росії, Фінляндії та України. Змагання проходило в чотирьох номінаціях. Журі очолював професор Національної музичної академії України Валерій Козлов.
– Мої очікування від конкурсу виправдалися, – підкреслив Валерій Олегович. – Ті, хто хотів почути справжню музику й цікавих виконавців, які, незважаючи на юний вік, уже не просто грають, а творять за роялем, – отримали істинну насолоду. Радує, що на конкурс приїхало багато учасників і що вони показали високий рівень гри на фортепіано. Найцікавіших і найсамобутніших хлопців і дівчат наша суддівська бригада відзначила дипломами та спеціальними призами.
 Звання лауреата отримали 29 конкурсантів. Їх відзначили дипломами шести ступенів, подарунками: аудіотехнікою, іграшками, сувенірами та ласощами. Наймолодша учасниця – шестирічна Анастасія Головань (Миргород) отримала звання дипломанта IV ступеня в номінації «А».
У найскладнішій номінації «С», коли конкурсанти виконували сонату чи варіацію, віртуозний твір, лауреатами I ступеня стали: десятирічна донеччанка Анастасія Осояну та білоруський школяр Євген Гальцов (13 років). Женя мешкає в Мінську, вчиться в 7 класі ДМШ. Він переможець конкурсів юних композиторів ім. Богдановича в Гродно і на фестивалі «О, любов моя Білорусь!». Настя навчається на музичному відділенні Донецького коледжу. Осояну на Міжнародному конкурсі молодих піаністів на батьківщині Сергія Прокоф’єва завоювала першу премію. Вона – лауреат конкурсів «Нові імена» та «Надія. Гордість. Майбутнє».
 Журі спецпризами відзначило Віктора Красовського (Україна) за кращий акомпанемент, а Марію Інкарі (Фінляндія) – за виконання «Вальсу» Сiбеліуса та «Елегії» Лисенка.
Конкурс «Горовиць-Дебют» завершив свою роботу. Головний підсумок: він познайомив із обдарованими молодими піаністами; дехто з них, можливо, стане в майбутньому видатним музикантом. Оргкомітет конкурсу обіцяє, що хлопців та дівчат, які яскраво про себе заявили, вони не забудуть. За їхнім творчим зростанням обов’язково стежитимуть, запрошуватимуть брати участь у концертах і фестивалях. Адже ці діти є представниками нового покоління музикантів XXI сторіччя. Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Фото Анатолія МЕДЗИКА, «День»
|
|
