Три експерти провели нове дослідження волосся французького імператора Наполеона Бонапарта, і зробили сенсаційний висновок, що Наполеон не був отруєний англійцями на острові Святої Єлени, як припускали раніше, а помер своєю смертю – від раку шлунка. Результати цієї роботи опубліковані у французькому науковому журналі «Science et Vie».
 Версія про отруєння Наполеона миш’яком з’явилася в 60-х роках минулого століття. Вчені знаходили в збереженому волоссі імператора сліди цієї отрути. Французький журнал надав для нового дослідження зразки його волосся, як зрізані з голови покійного, так і за його життя – в 1805 і 1814 роках, повідомляє Інтерфакс. Дослідження цих зразків показали, що волосся дійсно містить миш’як, до того ж досить великі дози, і що він присутній на всіх зразках волосся, в тому числі зрізаних задовго до смерті. Проте висновки зроблені інші: ця отрута потрапила на них не з організму Наполеона, а зовні. На думку вчених, швидше за все, це пов’язано з тим, що в XIX столітті для зберігання волосся використовували речовини, які містили миш’як. Можливе його попадання на них і від сажі, клею для шпалер, від маніпуляцій з отрутою для пацюків або від вогнепальної зброї – миш’як входив на той час до складу куль. При цьому, відзначають вчені, дози миш’яку у волоссі такі великі (норма перекривається до 38 разів), що у випадку потрапляння в організм імператор загинув би майже миттєво. Проте не варто забувати й про той факт, що на той час було прийнято постійно вживати малі дози миш’яку аби не бути отруєним зловмисниками. Аналізуючи справжні причини смерті Наполеона, автори цієї версії роблять висновок, що він помер від раку шлунка. Доказом цього є як знайдені результати його розтину, так і симптоми хвороби перед його смертю.
Місто на дні озера
На дні озера Тітікака, розташованого в Андах на кордоні Перу й Болівії, виявлена цивілізація, що є більш древньою, ніж цивілізація епохи інків. На думку вчених, саме з цього поселення починається перуанська історія.
За легендою інків, бог сонця Манко Капак і його сестра Мама Окло заснували на глибині озера місто Куско, звідки й походить це плем’я, що розселилося по території Латинської Америки від Чилі до Колумбії щонайменше триста років, до іспанських завоювань XVI століття.
Однак нова знахідка нічим не нагадує місто індіанців. У центрі міста аквалангісти знайшли кам’яну плиту начебто вівтаря, прикрашену керамікою, а на плиті – осколки кісток лами. Зважаючи на все, це було місце для жертвоприношень. У центрі озера був знайдений кам’яний стовп 20 метрів завтовшки, увінчаний фігурою лами, що теж, імовірно, мав своє сакральне значення.
На думку вчених, саме з цього поселення починається перуанська історія. Вчені визначили, що на той час озеро було нижче нинішнього рівня метрів на 20. На думку археологів, мова йде про відому своїми каменерізами цивілізацію Тихуанако, розквіт якої припадає на IX-X століття. Як відзначає Бі-бі-сі, тепер озеро Тітікака, котре й так популярне в туристів, яких приваблюють розташовані поруч міста інків, може перетворитися на справжню туристичну Мекку.
|
Музика для мозку – як іноземна мова
 Мозок сприймає музику як ще одну іноземну мову. Такого висновку дійшли вчені з Університету Ліверпуля, які дослідили зону мозку, яку раніше вважали пов’язаною виключно з функцією мови, у музикантів. Виявилося, що в них у цій області мозку було більше сірої речовини, ніж у людей, які далекі від музики. Ці дані, за словами професора неврології поведінки з німецького Університету Констанца Томаса Ельберта, «влучно співпадають з тією думкою, що музиканти обробляють музику як додаткову мову». Цей вчений також займається вивченням активності моторної кори під час гри на музичних інструментах.
У дослідженні, проведеному неврологами, брали участь 26 музикантів – чоловіків віком від 26 до 66 років. Контрольна група з людей, які не займаються музикою, підбиралася їм за віком. Вивчення цієї зони проводилося за допомогою трьохмірної магніто-резонансної томографії. Виявилося, що збільшення об’єму сірої речовини, тобто нервових клітин, у цій мовленнєвій зоні не залежало від виду музичного інструмента, на якому грав піддослідний, але було прямо пов’язане з кількістю років, витрачених на заняття музикою. На думку дослідників, це означає, що мова й музика мають багато спільного в сприйманні мозком.
|
Переведення стрілок тривало 12 годин
Переходу на «зимовий» час у Британії не раді лише два брати Роман і Мец, які є кураторами найбільшої у світі колекції настінних годинників. Упродовж дня вони мусять встигнути перевести назад стрілки 565 механічних годинників. Такий список колекції, зібраної за сторіччя в музеї «Кукуленд» в англійському графстві Чешир.
Процес переведення годинників триває більш як 12 годин. А займатися цим братам доводиться двічі на рік. Щоразу, готуючись до неминучого авралу, Роман і Мец намагаються добре попоїсти і виспатися.
|
Найбагатший політик США
 Мер Нью-Йорка Майкл Блумберг з доходом 4,8 млрд. доларів є найбагатшим політиком Сполучених Штатів. Такого висновку дійшов щотижневик Forbs, що опублікував дослідження на тему «Політика і гроші» в Америці. Блумбергу, що став мером Нью-Йорка менш року тому, належить не один рекорд на фінансових теренах. На те, щоб домогтися обрання мером, він витратив торік близько 73 млн. доларів. В історії США це найдорожча політична кампанія, не пов’язана з президентськими виборами, повідомляє NEWS-RU.com. Другий у списку політиків-багатіїв – віце-губернатор штату Арканзас Уїнтроп Рокфеллер, на рахунку якого – 1,2 млрд. доларів. Як і Блумберг, він є членом республіканської партії. На третьому місці – кандидат у губернатори штату Нью-Йорк Томас Голісано, незалежний політик, «бідніший» на 100 млн. доларів. Четвертий – сенатор-демократ від штату Массачусетс Джон Керрі. Маючи 550 млн. доларів, він виявився найбагатшим членом конгресу США. Вінчає п’ятірку найбагатших американських політиків претендент на губернаторське крісло в штаті Техас Тоні Санчес – демократ, який «коштує» 500 млн.
|
|
