У процес будівництва залучені, як правило, декілька сторін: підрядник, замовник, інвестор, виробник та постачальник обладнання. Всі вони зацікавлені в позитивному закінченні будівельних робіт. Замовник – прагне в зазначені строки отримати якісний продукт. Підрядник – має на меті вчасно здати об’єкт та отримати відповідну винагороду. Інвестор – отримати прибуток з наданого кредиту.
 Ця складна система інтересів, взаємних обов’язків та вимог добре працює в звичайному режимі, але якщо трапляється збій (пожежа, стихійні лиха, помилки проектувальників, використання дефектних матеріалів тощо), мова вже буде йти не лише про додаткові витрати, але й про життєздатність усього проекту.
Як мінімізувати можливі втрати від непередбачуваних подій?
Існує декілька варіантів:
• створити резервний фонд великих розмірів (оскільки вартість будівельних проектів, як правило, перевищує кілька мільйонів гривень). Залишається однак питання про те, яка з вищезгаданих сторін висловить бажання надати необхідну суму;
• покладатися на долю, і, в крайньому випадку, сподіватися на залучення додаткових кредитів, вартість яких на певних етапах може поставити під питання рентабельність усього проекту;
• застрахуватись – передати проблеми по відшкодуванню можливих збитків страховій компанії. За це, в свою чергу, теж необхідно заплатити, але значно менші кошти (від 0,4 до 2,0 % вартості об’єкту страхування), аніж у випадку залучення додаткового кредиту (де ставка може сягнути декількох десятків відсотків), і в будь-якому разі набагато менше, аніж довелось би віддати зі своїх, підкреслимо, ліквідних коштів в разі створення резервного фонду (який може спонукати зібрати суму до 10 % від кошторисної вартості всього проекту).
Таким чином:
• перші два варіанти мають один, безперечно, великий плюс – в випадку ненастання аварії жоден з учасників будівельного процесу не зазнає додаткових витрат, тоді як третій варіант вимагатиме фіксованих витрат за будь-якого перебігу подій;
• з іншого боку, перші два варіанти однозначно не зможуть забезпечити беззбитковість, а найголовніше – безперервність будівельного процесу при настанні «більш-менш відчутної» аварії. Крім того, обравши перший варіант, ми за будь-яких обставин зіткнемось із втратами фінансового характеру, а саме – недоотриманням прибутку внаслідок необхідності вилучення ліквідних коштів з обігу. Другий варіант також має великий недолік – ризик неотримання кредиту, а також менший – необхідність з часом повертати залучену суму та відсотки за користування.
В той же час застосування механізму страхування будівельно-монтажних ризиків, на відміну від перших двох варіантів, надає нам наступні переваги:
• відшкодування всіх понесених витрат при настанні страхового випадку в найкоротші терміни, що дає можливість при середніх аваріях не припиняти виробничий процес зовсім, а в разі виникнення крупних аварій – скоротити зупинку виробничого процесу до мінімуму;
• можливість ще на етапі складання бізнес-плану чітко визначити розмір та характер витрат по проекту;
• можливість значно зменшити вартість будівництва шляхом скорочення резервів до мінімуму;
• загальне підвищення культури виробництва, проведення превентивних заходів та інші форми взаємодії страхової компанії та страхувальника.
Розглядаючи страхування як фінансовий інструмент, приходимо до висновків, що його можна сприймати і як форму кредиту, що не підлягає поверненню, з тією різницею, що відсоток за користування даним кредитом страхувальник сплачує завчасно, та й платіж цей в десятки разів менший, аніж при традиційному кредитуванні.
В умовах жорсткої конкуренції за замовлення та розвитку тендерної системи розподілення підрядів наявність договору страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (страхування CAR) підвищує рейтинг будівельної організації в очах потенційних клієнтів та шанси на отримання замовлення шляхом перемоги в тендерах. З цілком зрозумілих причин забудовники, консалтингові інженерні бюро, архітектори та кредитори при видачі замовлення все частіше наполягають на укладанні договору страхування будівельно-монтажних ризиків. Державні ж установи при видачі будівельних замовлень вже давно дотримуються правила, за яким до умов договору підряду входить вимога про укладання договору страхування.
Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (страхування CAR) є відносно молодою галуззю страхування технічних ризиків. Це страхування надає захист для всіх видів будівельних робіт та об’єктів будівництва. В його межах надається захист як від збитків, спричинених будівельному об’єкту (зокрема спорудам на будівельному майданчику, будівельним машинам тощо), так і від позовів третіх осіб стосовно матеріального збитку або тілесного пошкодження, завданих внаслідок проведення будівельних робіт.
АСТ «Вексель» надає страховий захист за принципом «від усіх ризиків», у відповідності до міжнародних правил CAR. АСТ «Вексель» відшкодовує збитки, що настали внаслідок будь-якої непередбачуваної обставини, на базі єдиного договору страхування, в якому покривається весь обсяг будівництва, враховуються інтереси всіх учасників проекту та мінімізовані витрати на ведення справи.
Страхове покриття надається на весь період чи обсяг реалізації будівельно-монтажного проекту, з моменту вивантаження будівельних матеріалів та/або обладнання на будівельно-монтажний майданчик до моменту здачі об’єкта в експлуатацію. Крім того, договором страхування може бути передбачено розширення періоду страхування на весь термін проведення випробувань чи гарантійного обслуговування.
Тариф та страхова премія залежать від складності та небезпечності проекту, а також багатьох факторів, що підлягають вивченню та обговоренню. Тобто здійснюється індивідуальний підхід до кожного проекту та, відповідно, до кожного страхувальника. За нашою програмою тариф складає 0,4 – 2,0 % від вартості об’єкту страхування. Після розрахунку тарифу страхова премія може сплачуватися декількома шляхами, а саме: поетапно – у відповідності з освоєнням обсягів будівельних/ монтажних робіт; частинами – пропорційно етапам будівництва; одноразово – за весь період страхування.
Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту підписання страхового акту та надання страхувальником всіх необхідних документів, що підтверджують факт настання та розмір збитків.
Всі витрати, що пов’язані зі страхуванням будівельно-монтажних та інших ризиків, у відповідності з ст. 5.4.6. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відносяться на валові витрати. Виконавчий директор АСТ «Вексель»
Максим Удовиченко
|
