Кривий Ріг, Криворіжжя, Кривбас…
По-різному називають цей металургійний, могутній за своїм промисловим потенціалом край. Можна сказати, серце чорної металургії Дніпропетровської області і всієї України.
Недавно я знову побував у Кривому Розі – у давно знайомому, впорядкованому і розпростертому на багато кілометрів місті. Адже свого часу мені довелось працювати керуючим Дніпропетровською обласною конторою Будбанку СРСР. Тому добре знаю історію і сучасність цього краю.
Ще в довоєнні роки на Дніпропетровщині розгорнулось велике промислове будівництво, яке, певна річ, не обминуло і славнозвісного Кривого Рогу. Далеко за межами України добре знаний потужний металургійний завод-гігант «Криворіжсталь». По війні у Кривбасі збудовано дві залізорудні шахти, криворізьку вовнопрядильну фабрику, відкрито немало рудників. Багата і славна історія Дніпропетровщини тісно пов’язана з історією Запорізької Січі. Та й сам нинішній обласний центр заснований на місці козацького села Половиці. Відомо, що на річці Жовтій відбулася перша переможна битва військ Богдана Хмельницького з польською шляхтою. Перемога, здобута під Жовтими Водами, підняла визвольний дух всієї України. Іншими словами, визначила подальші успіхи боротьби, об’єднала і утвердила сили козацько-селянського руху.
Побудовані у 1884 р. залізниці з’єднали Криворіжжя з Донбасом і чорноморськими портами. Відтак були задіяні промислові артерії економічного зростання України.
Статистика свідчить, що основна сировинна база чорної металургії півдня зосереджена у Криворізькому басейні. На нього припадає до 15% світового видобутку руди. База індустріального комплексу області – це величезні поклади залізної руди у Криворіжжі, марганцевої – у Нікополі. Дніпропетровщина – це край чавуну і сталі, машинобудування і хімії. Тут виробляється металургійне, хімічне і гірниче устаткування, преси і металоконструкції, вагони і електровози, радіоприймачі й телевізори, трактори і холодильники.
Чорна металургія – провідна галузь у структурі промисловості області. Саме тут вперше у колишньому Союзі запроваджено новий спосіб виплавки сталі в конверторах з кисневим дуттям.
Добре пам’ятаю, як Промінвестбанк України надавав кредити деяким підприємствам металургійного комплексу під експортні поставки. Серед них об’єднання «Кривбасруда», рудоуправління «Суха балка» та інші підприємства Дніпропетровщини.
У цьому багатющому надрами краю з давніх років і донині я завжди відчував оте живодайне наближення людини до людини: гірників, металургів, науковців, майстрів культури тощо. Певен, що це і є порозуміння душ, гармонія взаємності. І в цьому щоразу, особливо під час відвідин Криворіжжя, зміцнюється моя віра і надія в духовні сили українського народу. Мимоволі приходять на пам’ять слова геніального Олександра Довженка: «Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді».
У кількох рядках проспівано гімн людині праці. Таким невтомним і вируючим для мене був і залишається Кривий Ріг – місто-будівничий, місто нашого славного робітництва, місто дерзань і неспокою. Адже саме щедрість і відданість людини своїй роботі, своєму внутрішньому творчому покликанню від роду до роду непідвладні часові. Лише добрі діла і все, що створене роботящими руками, залишають добрий слід на Землі. Тож будь славне своїми людьми, крилате і неповторне Криворіжжя! Допоки сонця і світу, у тобі б’ється могутнє серце нашої суверенної України! Обрій ПІБ. – 2000. – №7(23)
Далі буде
Друкується за книгою Володимира Матвієнка
«Роздуми банкіра». Київ, «Наукова думка», 2002
|
