
Спомин, що не минає
|  | Спомин, що не минаєЗнов поліське село моє Білка Пригадалось, як щасна мить. Там дитинства мого сопілка Ще всіма голосами дзвенить. Там і досі я в дружбі з вітрами – І за ними лечу навздогін... Вишумовує повінь ярами, – Аж у небі стоїть передзвін. Гарбузова кашаЯ згадую малі свої літа, Жили ми у безхліб’ї, небагато... Там гарбузова каша- смакота – Для нас, дітей, бувала наче свято. І, згадуючи давню розкіш нашу, Люблю і нині гарбузову кашу. Святкова зустріч лісова Антону Зимовий день. Морозець, мов коваль, Кує невтомно срібляні підкови... Біліє перед нами чиста даль, І ліс дарує знов свої обнови. Під шатами його розмову поведем, Хоч звісно, що серцям не буде жарко. А на закуску щось таки знайдем: Капусти, огірка та сала шкварку.
| З моїх ночей і днівПід рідним небом, сину, між людьми Не марнував я днів своїх ніколи, – Ще з досвітку, з вологої пітьми, Засвічував, як сонце, видноколи. Для мене швидше ранок пломенів, І вабили поліські небокраї. З невтомності моїх ночей і днів Душа і нині сили набирає. Сміх життяДля мене добрий сміх – то дзвін життя, Щоб усміхались мати і дитя. Для мене сміх – то чисте джерело, Щоб веселіше у житті було. І, звісно, сміх – то наша доброта, Нехай світліють душі і літа. Я з ним душею...Ліси мої вже за туманами, Та я впізнаю вас і нині, – Там, над зеленими катранами, – Вітри гуляють яворині. Там отчий край – моє Полісся, – Я з ним душею змалку зрісся. |
Друкується за книгою Володимира Матвієнка «На рідних роздолах». Київ, «Український письменник» Революція шоу-бізнесу  Український шоу-бізнес переживає далеко не кращі часи. Розкручуються і зникають зірочки-одноденки, час від часу «вибухають» нові проекти, а якоїсь певної лінії розвитку естрадного мистецтва не спостерігається. За деякими оцінками, на внутрішньому ринку українська музика займає ледве 5%, у той час як у розвинутих країнах нормою вважається 50–70% національного музичного продукту. Професійні музиканти все більше переходять у нічні клуби та підземні переходи, та й сама музика стає все менш українською. Достатньо лише згадати, що відомий вітчизняний акордеоніст та композитор, заслужений артист України Ігор Завадський вийшов на велику сцену саме з переходу.
Відтак група ентузіастів вирішила зробити революцію в українському шоу-бізнесі. Місію розробки стратегії розвитку музичного ринку беруть на себе Академія актуальної української музики та Український Промоційний альянс (УПА). Головними пріоритетами стратегії визначені професійність, духовність, національно-культурна ідентичність та прагнення до розвитку. І одним із стратегічних завдань вони вважають виховання молодих, талановитих, активних, упевнених у своїх силах професіоналів у сфері шоу-бізнесу. Першим кроком до створення української молодіжної музики, яка, вважають організатори, зможе завоювати світ, став фестиваль «М-Місія», що розпочався 14 жовтня у нічному клубі «Buddy Guy Blues Club». Ініціаторами проекту є Міжнародний фонд ім. Кирила Стеценка та Лабораторія шоу-бізнесу Київського Національного Університету культури та мистецтв. Як зазначив голова фонду, тезка та нащадок видатного композитора й громадського діяча Кирило Стеценко, «М-Місія» – це емісія, тобто введення нових форм у вітчизняну музичну культуру. Фестиваль має стати постійним. У першому ж концерті, серед інших, виступили українські молодіжні гурти «ДАТ», «Бряц-бенд», «Есперанса», «Димна Суміш» та «Потужні дівчата». Їхня музика різна за формами, спільним є лише велика експресивність та українська мова текстів пісень. Наприклад, «Димна суміш» пропонує жорсткий варіант року (гранджу, хіп-хопу, хард-кору): «Я розкажу вам про проблеми панку». «Потужні дівчата» на чотири голоси під сучасну клубну танцювальну музику переспівують давні українські пісні та літературу. І, повірте, «Відьма» Тараса Шевченка під ритм синтезаторів звучить! Учасниці гурту Марія, Марічка, Олександра та Соломія пояснили, що мета їхньої музики – донести до молоді національну культурну спадщину через рівень їхнього світосприйняття. Як на мене, виходить непогано.
Композитор Олександр Злотник, відкриваючи фестиваль, із жалем констатував, що Україна залишається сировинним придатком інших країн, вільно віддаючи за кордон творчих людей. При цьому для себе продукує другосортне мистецтво: «Музика без географії – це не музика, але і лише співати українською – це ще не українське мистецтво». На переконання композитора, якісну музику можна зробити тільки тоді, коли в її основу закладені сума знань композитора, поета, аранжувальника. І цю основу треба нарешті закладати. Отже, якщо організатори проекту «М-Місія» зможуть піднести український шоу-бізнес на якісно новий рівень, значить, насправді свято Покрови Богородиці благословляє всі благі починання. Клим ЩЕРБАТИЙ
|
| |