 Президент Європейського банку реконструкції та розвитку Жан Лем’єр заявив, що пріоритетами для ЄБРР будуть залишатись підтримка приватного сектора в Україні, кредитування підприємств малого та середнього бізнесу, реалізація муніципальних проектів та державних проектів (будівництво доріг, систем водопостачання тощо), а також проекти, спрямовані на розвиток банківського сектора.
Ж. Лем’єр підкреслив, що ЄБРР готовий і надалі продовжувати свою роботу в Україні. За словами Ж. Лем’єра, ЄБРР досить багато і плідно співпрацював з банківським сектором України, особливо з надання мікропозик (на сьогодні ЄБРР загалом надав 15-16 тисяч мікропозик). Ж. Лем’єр також зазначив, що у разі необхідності ЄБРР буде готовий збільшити надання такого виду фінансових послуг. За його словами, ЄБРР також готовий розглядати пропозиції щодо зміцнення банківської системи шляхом надання більш довгострокових фінансових інструментів, а також, якщо це буде можливим з юридичної точки зору, фінансування лізингових компаній, повідомляє УНІАН.
Говорячи про реалізацію проектів, Ж. Лем’єр зазначив, що основне для ЄБРР «є не те, чи є держава хорошим позичальником, а те, наскільки проекти ЄБРР можна буде втілити в життя». Відповідаючи на запитання про прийняття ЄБРР нової стратегії щодо України, Ж. Лем’єр зазначив, що це пов’язано зі зміною економічної ситуації в Україні. Ще два роки тому в українській економіці переважали негативні чинники, а зараз можна говорити про її позитивне зростання, сказав він. Сьогодні основним завданням ЄБРР в Україні є створення умов для більшої довіри іноземних інвесторів до України, відзначив Ж. Лем’єр.
Перша кредитна лінія ЄБРР для малого і середнього бізнесу була відкрита в 1995 році. У рамках цього фінансового механізму ЄБРР надав кредити 178 малим і середнім українським підприємствам на суму понад 150 млн. дол. Кредитна лінія МСП-2 була відрита влітку 2001 року, і з її коштів вже надано 22 кредити на загальну суму порядку 15,6 млн. дол. Крім того, ЄБРР продовжує розглядати проект фінансування добудови двох ядерних блоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС орієнтовною вартістю 215 млн. дол. Загалом, за 9 років діяльності в Україні банком були підписані зобов’язання про інвестування 1,4 млрд. євро в 57 проектів.
Фото УКРІНФОРМ
Спеціальні програми приватизації
Найбільш важливі галузі народного господарства України приватизоватимуться за спеціальними програмами, які намічено розробити протягом 6–12 місяців з моменту набрання чинності Державної програми приватизації на 2003–2008 роки. Про це кореспонденту Укрінформу повідомив сьогодні заступник голови Фонду держмайна України Юрій Гришан, який брав участь у Міжнародному інвестиційно-коопераційному форумі «Інвестиція».
За словами Юрія Гришана, згідно з проектом Держпрограми, до особливо важливих віднесено вісім народногосподарських комплексів, що потребують попередньої підготовки для приватизації за окремими підпрограмами: оборонний, авіабудівний, вугледобувний, залізничний, суднобудівний, електроенергетичний, нафтогазовий, а також ДАК «Хліб України». Разом з тим, основні принципи і вимоги до приватизації найбільш важливих народногосподарських комплексів вже закладено в проект Держпрограми. Згідно з ними, має бути забезпечено особливий підхід до приватизації високоінтелектуальних і унікальних виробництв, захист прав держави на об’єкти інтелектуальної власності, залучення промислових інвесторів, здатних провести широкомасштабну реконструкцію і модернізацію, та ряд інших вимог (з урахуванням особливостей кожного комплексу). На думку Юрія Гришана, тільки для найбільш стратегічно важливих підприємств (таких, як завод ім. Малишева або донецький «Топаз») приватизація має проводитися за особливими графіками. Більшість же підприємств, які необгрунтовано віднесено до стратегічно важливих, мають бути приватизовані за звичайною схемою.
Український дебют у Парижі
Міжнародний продуктовий салон, в якому серед понад 5 тисяч фірм і виробників різних продуктів харчування з 98 країн уперше беруть участь представники України, відкрився в Парижі. Виставку, розраховану на фахівців рестораторів і виробників продуктів харчування, було відкрито міністром сільського господарства Франції Ерве Гаймаром і його німецьким колегою Ренатою Кюнаст, передає Укрінформ з посиланням на РІА «Новости».
Організатори виставки чекають, що за п’ять днів роботи її відвідає понад 130 тисяч фахівців і експертів, понад 40 відсотків з яких – іноземці. Найбільший розділ міжнародної експозиції для послідовників Гаргантюа – французький. Минулого року обсяг виробництва французьких продуктів харчування перевищив 131,2 млрд. євро, набагато випередивши Німеччину (117 млрд. євро), Велику Британію (90 млрд. євро) та інші країни Євросоюзу.
Франція по експорту продуктів харчування стоїть на другому місці в світі після США. У загальному світовому сегменті експорту продуктів харчування на частку Франції за останні роки постійно припадає 10 відсотків.
Податок на відсоток.
Мінфін – за, Нацбанк – проти
Міністерство фінансів України виступає за оподаткування прибутків, отриманих від розміщення коштів на депозитах. Про це повідомив міністр фінансів Ігор Юшко.
За його словами, введення такого податку на рівні 10% не позначиться на припливі коштів населення в банківську систему. Разом з тим, міністр фінансів зазначив, що виступає проти введення такого податку окремо від реформи прибуткового податку з громадян, яка значно зменшить прибутковий податок з фізичних осіб. «Це має бути складовою частиною реформування прибуткового податку з громадян», – сказав І. Юшко. Також, за словами міністра, введення цього податку не вплине на прибуток банків. «На банки це аж ніяк не вплине, оскільки гроші платитимуть клієнти, а банки – тільки адмініструвати. І це не буде лягати ні на собівартість, ні на що інше», – сказав І. Юшко.
Однак голова Нацбанку України Володимир Стельмах, який взяв участь у прес-конференції, виступив з різкою критикою такої пропозиції. За його словами, це може призвести до скорочення притоку коштів населення в банківську систему.За даними Нацбанку, станом на 11 жовтня 2002 року депозити фізичних осіб у національній валюті становили 10,2 млрд. грн. У 2001 році внески населення в банках зросли на 68% – з 6 млрд. 644 млн. грн. до 11 млрд. 183 млн. грн.Підготувала Світлана АЛФІМОВА |
