70 років тому в Радянському Союзі розпочалася ера ядерних технологій. Початком слугував експеримент з розщеплення атомного ядра, який провели харківські вчені Микола Синельников, Антон Вальтер, Олександр Лейпунський і Георгій Латишев. У всі часи вченим вистачало роботи: в Середньовіччі займалися пошуком філософського каменя, потім винайшли вічний двигун, а в двадцятому столітті впритул підійшли до проблеми розщеплення атома, а точніше, його ядра. В 30-х роках минулого століття мрія фізиків здійснилася.
Радянський Союз став другою країною в світі, де штучно провели ядерну реакцію. Першими були англійці: Ернест Резерфорд успішно експериментував з «найлегшим» елементом системи Менделєєва – воднем. Харків’яни для своїх досліджень обрали літій. У лабораторіях «фізтеху» робота кипіла протягом року. Юрій Ранюк, завідувач лабораторії Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут»: «У Кембриджі, i взагалi в свiтi нiхто не брався за розщеплення ядра (йдеться про штучне прискорення частинок). Нiхто за це не брався, бо потрiбнi були дуже високi напруги».
Про сенсаційні результати харків’ян світові стало відомо лише через 12 днів: «Велике досягнення радянських вчених» – під таким заголовком з’явився невеличкий матеріал на передовиці газети «Правда». Втім, це повідомлення і не могло бути докладним, оскільки і вчені, і політики вже тоді розуміли, що відкриття принесе людству не тільки «мирну» енергію. Її смертельну дію вже через 13 років зазнали на собі жителі японських міст Хіросіма і Нагасакі...
Їстівне доісторичне м’ясо
У Монголії археологи знайшли в місцевості Емеелт Сомона Батценгел Архангайського аймаку країни м’ясо тварини, яке пролежало в землі 4-5 тисяч років, проте чудово збереглося. В цьому районі вчені виявили 20 поховань, які можна віднести до часів гунів. В одній з могил на глибині 4 метри археологи знайшли 3 вази, лук і бронзовий котел. Найцікавіше, що конина, яка містилася в котлі, не лише добре збереглася, а й навіть не втратила форму. Фахівці пояснюють цей феномен тим, що м’ясо зберігалося у бронзовому котлі з домішками міді. Як передає РІА «Новости», держава Хунну (Гунну) існувала на території Монголії у ІІІ столітті до нашої ери. Первинне об’єднання кочових племен у Центральній Азії у ІІІ-ІІ століттях до нашої ери переселилося на північ Китаю і було відоме як союз гунів, що складався з 24 кочових племен. Вони займалися скотарством і полюванням. Після розгрому цих племен Китаєм наприкінці ІІ століття до нашої ери, вони стали пересуватися через Монголію в Середню Азію, а потім на захід.
|
Автомийка для собак
Іспанський винахідник Едуардо Сегура нагороджений так званою «Паралельною Нобелівською премією» за створення автоматичної мийки для собак, які тепер діють не лише в Іспанії, але й у США, Франції, Чилі та навіть у розкішному собачому готелі в Саудівській Аравії. «Паралельна» премія заснована 12 років тому американським науковим журналом «Аннали незвичайних досліджень і відкриттів». Ці нагороди вручають перед присудженням у Стокгольмі звичайних Нобелівських премій. До складу журі «паралельних» премій входять нобелівські лауреати. 29-річний дизайнер і підприємець Сегура з Таррагони має собачу перукарню в цьому каталонському місті. Щоб полегшити важкий процес миття кращих друзів людини, він два роки тому створив спеціальну камеру, в яку під тиском подається тепла вода з собачим шампунем. За 25 хвилин і вартістю від 6 до 28 євро (залежно від програми) машина миє собаку і сушить її. Особливо цінують власники братів менших те, що ця джакузі корисна для здоров’я їхніх вихованців, бо стимулює кровообіг. Інші «Паралельні Нобелевські премії» за цей рік теж незвичайні, хоча не мають такого прикладного значення, як винахід іспанця. Премія з фізики присуджена Арнду Лейнке з Мюнхенського університету, який сформулював експоненціальний закон, завдяки якому можна розрахувати заздалегідь, як швидко лопатимуться бульбашки пивної піни. Премію з міждисциплінарних досліджень отримав Карл Крушельницькі з Сіднейського університету за порівняльне вивчення пупків різних народів світу. Премію з математики присуджено індійцям Шрікумару і Нірамалану за роботу «Підрахунок загальної площі слонів у Індії», повідомляють «Подробности».
|
Тиждень яйця
Британська Рада яєчної промисловості почала нову рекламну кампанію, спрямовану на популяризацію яєць серед англійців. У країні був оголошений Тиждень яйця, в який передбачається навчити британців правильно харчуватися і розвінчати різноманітні яєчні міфи. Наприклад, міф про те, що не можна з’їдати на тиждень більше трьох курячих яєць. Чи про те, що вживання яєць у їжу призводить до запорів, або ще гірше – до склерозу, передає Likar-info. Першим пропагандистським ходом стала поява яєць на прилавках магазинів упакованих не по 12 штук, а всього по 7. Зате на кожному зазначений день тижня, коли його варто зварити чи засмажити. Представники Ради яєчної промисловості наполягають на тому, що яйця дуже корисні, надзвичайно поживні, містять багато вітамінів і малокалорійні. «У середньому курячому яйці усього 73 калорії – хіба це не виповнення мрії людини, якій хочеться і їсти, і худнути одночасно?», – кажуть вони.
|
Суд над шампанським
 Шампанське стало предметом розгляду між Францією і Швейцарією в Європейському суді. Річ у тім, що відповідно до закону, вироблятися шампанське може тільки в одному місці – французькій провінції Шампань. Проблема виникла через те, що у Швейцарії теж є своя Шампань і там теж виробляють ігристе вино.
Шампанське – значить радянське, жартували колись гострослови над етикеткою «Радянського шампанського», що за кордон продавалося за назвою «Радянське ігристе». Але якщо перед радянськими виноробами провінція Шампань змогла відстояти свої права, то зі швейцарськими виробниками шампанського все може виявитися складніше, повідомляє ForUm. Шампань – так називається сільце, що виникло в Х столітті, розташоване у франкомовній частині Швейцарської конфедерації. Головне заняття – виробництво однойменного із селом вина, повідомляє Euronews. «Я – виробник шампанського, вина, виготовленого в Шампані, – говорить місцевий винороб Рональд Дагон. – У мене чотири гектари виноградників і я не можу собі уявити, що муситиму відмовитися від свого товарного знаку. Це наше право користуватися нашою назвою». Важко сказати, чи врахує таку аргументацію Європейський суд у Люксембурзі, що до 2004 року має вирішити, чи можуть жителі швейцарської Шампані складати конкуренцію французам. Угода між ЄС і Швейцарією передбачає негативну відповідь на це запитання. Але швейцарські винороби мають намір відстоювати свої права.
|
|
