Весною в рідному краю
Я знов з травою розмовляю
І думу зважую свою,
Мов небо зоряного краю. Тут хати отчої поріг,
Тепло родинної оселі...
І пам’ять, наче оберіг,
Тримає дні – сумні й веселі. По краплі засвічу красу –
І стане ще світліше в світі.
Її ж, мов серце, пронесу
В однім довічнім заповіті. 
Артек
У сонячній бухті,
Побіля Ведмідь-гори,
У морському таборі
Зустрілись вони.
Павло сказав: “Я – з Києва”,
Сашко: “Я – із Москви”,
А Демігуш з Терезою –
із Африки далекої.
І подружилися вони,
Мов птахи, доньки і сини,
Тут, біля моря, у теплі –
На кримській сонячній землі.
Артек зріднив їх назавжди,
Мов краплі чистої води,
І віру їм подарував,
Як віковічну зелень трав. Як моря срібляну блакить,
Що з ночі квітне і яскрить,
Мов неба сяюча яса,
Мов радості жива сльоза. Минеться літо і зима,
Розвіється нічна пітьма.
І в мирний чи в тривожний час
Артек згадається не раз. Артек – республіка життя,
Розцвіття, мрій,
думок, чуття...
Вінець свободи і пісень,
Що наближа прийдешній день. Та в пам’яті у дітвори
Лишились відсвіти зорі,
Що вже не згаснуть у світах,
Як слово дружби на вустах.
Мозаїка доріг
Варшавська траса –
шлях до Білки,
Дорога спогадів моїх...
Крило зорі і перепілки
Та краєвидів лісових. Мозаїка краси і світу
На серце променем лягла.
Та землю,
в помислах зігріту,
Несу від рідного села.
Чудової музики багато не буває
 На прес-конференції з нагоди відкриття V Міжнародного музичного фестивалю «Володимир Крайнєв запрошує» хтось із журналістів зауважив, що минулорічна його відміна сприймалася киянами як національна трагедія.
Минулого року не змогли вирішити фінансові питання, а сам маестро Володимир Крайнєв дізнався про відміну фестивалю за кілька годин до від’їзду до Києва. «Для мене це був шок. Мені було дуже боляче і дуже соромно», – так охарактеризував свій стан видатний піаніст і педагог, професор Вищої школи музики та театру Ганновера (Німеччина) Володимир Крайнєв.
Цього року фестиваль відбувся. Як жартує маестро Крайнєв, нам пощастило, що він народився у Харкові. Завдяки цьому Україна має не тільки фестиваль, а й Міжнародний конкурс юних піаністів його імені.
12 жовтня у Колонному залі імені М. Лисенка Національної філармонії України розпочалося Свято музики. У фестивалі беруть участь музиканти зі світовими іменами: скрипалі Ліана Ісакадзе та Маріуш Патера, віолончелістка Каріна Георгіан, піаністи Катя Сканаві, Паскаль Годар, Мартін Хельхмен, численні учні Володимира Крайнєва – переможці та лауреати багатьох міжнародних музичних конкурсів. А сам Володимир Всеволодович піднімається на сцену не тільки як організатор, а й як віртуозний піаніст.
 Цьогорічний фестиваль ювілейний і тематичний. Він присвячений творчості Людвіга ван Бетховена, Йозефа Гайдна, Нікколо Паганіні, Ігоря Стравінського, Джорджа Гершвіна, Кароля Шимановського.
Тільки за перші три дні симфонічний оркестр Національної філармонії з солістами та національною заслуженою академічною капелою «Думка» виконав сім концертів та Фантазію для фортепіано, хору та оркестру Бетховена.
– На репетиції за вісім годин ми зіграли сім концертів Бетховена, – сказав Володимир Крайнєв. – Музиканти були «мертві».
Тут увійшов Микола Дядюра (головний диригент симфонічного оркестру Національної філармонії. – Авт.) і сказав: «Не зовсім. Я з реанімації». Звісно, це був жарт без яких музиканти не уявляють свого життя.
Чудової музики багато не буває. І передати її неможливо. Музику треба слухати. Концерти фестивалю триватимуть до 19 жовтня. І можна тільки позаздрити щасливцям, які матимуть чудову можливість насолоджуватися віртуозною грою кращих музикантів.
Сергій ЦИГАНКОВ
|
|
