Газета АКБ Промінвестбанк, Центральної Ради профспілки працівників Промінвестбанку, Партії національно-економічного розвитку України


 №42 (100) 17-23 жовтня 2002 :: Шеф-редактор Володимир МатвієнкоАрхівE-Mail 
 

Конституція – не новий жупан на кожний політичний сезон

Віктор СкоморохаСвою останню прес-конференцію на посаді Голови Конституційного Суду України провів Віктор Скомороха. За законом, керівник цієї установи обирається лише один раз строком на три роки з 18 суддів Конституційного Суду. Незабаром вони таємним голосуванням мають обрати для себе нового начальника. Як вважає Віктор Скомороха, ним стане той, який вміє, насамперед, прислухатися до думок інших, але передчасно називати ім’я можливого наступника він не схотів.

– Залишаю цю посаду з почуттям важкого, але необхідного для встановлення конституційного порядку, обов’язку. За час мого головування ми переглянули значну кількість справ та винесли багато важливих рішень. Установа набула безцінного досвіду. Конституційний Суд однозначно став захисником Конституції, незалежності держави та захисником прав і свобод людей.

Віктор Скомороха також висловив переконання, що КС зараз виступає своєрідним мірилом у суперечках між органами державної влади та гілками влади, оскільки саме йому довелося вирішувати низку складних питань, серед яких була справа про проведення Всеукраїнського референдуму, рішення про неконституційність смертної кари, захист прав чорнобильців. «Конституційний Суд спрацював як чинник стабільності, вирішуючи гострі політичні питання правовими засобами».

Існують і проблеми. Насамперед, це питання виконання рішень. Поки що в країні немає відповідного закону про виконання рішень КС, а згідно з чинним законодавством, сама установа не може виступати ініціатором прийняття. Також називалася проблема незалежності – за словами В. Скоморохи, є намагання впливати на роботу Суду деяких політиків та науковців, бажання підпорядкувати установу виключно парламенту. Голова КС впевнений, що нині в Україні назріла необхідність створення Адміністративного суду, який би розглядав конфлікти людини і влади, а завдання Конституційного Суду – вирішувати конфлікти нормативно-правових актів з Головним законом. Ще однією важливою проблемою є, на думку В. Скоморохи, те, що останнім часом збільшилася кількість рішень, які були прийняті не одноголосно. Він побоюється, що через наявні розбіжності в думках суддів виникає небезпека «розколу на дві позиції».

Стосовно ж можливих змін до Конституції, суддя вважає, що «до цього треба дорости». Він наводить приклад Конституції США, яка за понад 200-річне існування зазнала лише 27 поправок: «Конституція – це закон довгострокової дії. Сам факт її перегляду вже є дестабілізуючим фактором. Конституція – не жупан, на кожен політичний сезон не може кроїтися!»

Клим ЩЕРБАТИЙ


Нобелівська премія миру

Джиммі КАРТЕР та Леонід БРЕЖНЄВ підписують договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь
18 червня 1979 року у Відні

Колишній президент США Джиммі Картер став лауреатом Нобелівської премії миру. Про це оголосила Шведська академія, обравши Дж. Картера зі 156 кандидатів. Нобелівська премія присуджена йому за невтомну діяльність щодо залагодження конфліктів по цілому світі – від Гаїті до Північної Кореї.


В’язничні звіти Ради Європи

Рада Європи оприлюднила у Страсбурзі три звіти про стан в’язничної (пенітенціарної) системи в Україні. В них зазначається, що українські пенітенціарні заклади переповнені, погано забезпечені матеріально, і не достатньо оснащені для боротьби з туберкульозом. Ці звіти оприлюднюються за згодою і в супроводі коментарів української держави. Звіти Європейського комітету щодо запобігання тортурам, підпорядкованого Раді Європи, зроблено на основі трьох виїзних місій, що відбулися між 1998 та 2000 роками. Після відвідин українських ізоляторів попереднього затримання, тюрем, психлікарень і гауптвахт європейські експерти зібрали чимало свідчень про погане поводження з затриманими та засудженими, зокрема про численні побиття, до яких вдавалися працівники правоохоронних органів. Зокрема звіти Ради Європи констатують, що затриманих нерідко б’ють руками, ногами чи палицями, а також перекривають кисень за допомогою протигазних масок. Це подекуди призводить до непоправної шкоди здоров’ю. У відповідях українського уряду, Україна зобов’язується припинити подібну практику поводження з ув’язненими. Зокрема пропонується реформувати структуру прийняття на роботу працівників міліції, а також їхнє професійне удосконалення.
Експерти Ради Європи мають продовжити свою місію наприкінці нинішнього року, повідомляє Бі-Бі-Сі.


Триває пошук продавця «Кольчуг»

Сполучені Штати підтвердили, що і далі звинувачують особисто Президента Л. Кучму в тому, що він погодився на нелегальний продаж зброї Іракові. Речник держдепартаменту Річард Баучер, не висловив жодних сумнівів у тому, що пан Кучма розпорядився продати Багдадові радарні системи «Кольчуга» і сказав, що тепер Вашингтон хоче знати чи були радари власне переправлені в Ірак. Пан Баучер сказав, що група американських британських фахівців, яка цими днями перебуває в Україні, зокрема вивчає українську систему контролю за торгівлею зброєю і те, наскільки дієвою вона є: «Вони намагаються визначати чи були системи «Кольчуга» переправлені до Іраку, аби запевнити безпеку американських та британських пілотів та з’ясувати питання щодо експортного контролю в Україні. Вони також досліджуватимуть розвиток подій та кроки керівництва після того, як Президент Кучма схвалив передачу систем «Кольчуга» Іракові у липні 2000 року».

Адміністрація Президента Л. Кучми наполягає, що Україна не продавала зброї Іракові і називає записи колишнього президентського охоронця, у яких зафіксовано таку вказівку Леоніда Кучми, підробленими, повідомляє Бі-Бі-Сі.

 
 
Сьогодні в номері:
від першої особи:
наш репортаж
Виростити свій сад
україна і світ
фінансовий огляд
економіка
спортивний калейдоскоп
культурна мозаїка
медична панорама
дивовижний світ
проект

obriy@press.pib.com.ua