Сонячного дня, 12 жовтня, відбулася чергова робоча поїздка по виборчому округу № 66 народного депутата України, Голови партії національно-економічного розвитку України Павла Матвієнка. Цього суботнього ранку в приміщенні районної державної адміністрації міста Овруча, проходила зустріч Павла Володимировича з мешканцями старовинного поліського міста.
Перші згадки про Овруч датовані ще 946 роком і зустрічаються в літописі «Повесть временных лет». Отже, це одне із найстаріших міст в Україні. Про розвинуті торгівлю і ремесла Овруча відомо ще за часів Київської Русі. Здавна і до сьогодні регіон також славиться корисними копалинами. Його надра багаті на цінні мінерали, зокрема на кварцити. Тому нині тут працює кілька потужних кар’єрів. Назвемо хоча б селище Першотравневе, де видобуваються вищезгадані кварцити, що широко використовуються в металургійній промисловості.
Але Овруччина, як і більшість районів Житомирської області, має свої проблеми. На сьогодні, одним з найболючіших питань постає газифікація міста. Владні структури неспроможні сьогодні забезпечити всіх овручан газом, підвести труби до кожної оселі. Тому мешканці міста вимушені здійснювати необхідні роботи за власні кошти. А це, як відомо, задоволення не з дешевих, особливо для пенсіонерів, інвалідів, небагатих людей. А саме такі і приходять на зустріч зі своїм депутатом Павлом Матвієнком. Отже прохання було одне: зрушити болючу проблему з місця. Звичайно ж, ішли люди і з особистим болем. Скажімо, фінансово допомогти зробити медичну операцію, виділити кошти на придбання ліків і необхідних препаратів тощо. Освітяни просили допомогти комп’ютеризувати школи. Давно і гостро стоїть невирішена Чорнобильська проблема. Скажімо, переселення з другої зони забруднення у третю. А закон цього не дозволяє. Тому народному депутату є тут над чим працювати.
Нагальних, невідкладних проблем на Овруччині вистачає. І про це свідчить нескінченний людський потік на прийом до Павла Володимировича. Людей же, котрі приходили зі сльозами в очах, не перелічити. І всі приносили заяви про надання тієї чи іншої допомоги. Прохання і заяви, як і годиться, зареєстровані і найближчим часом будуть розглянуті.
На мою думку, якби кожен депутат проводив більше часу зі своїми виборцями, переймався їхніми проблемами і болем, а не тільки займався балачками і страйкував на вулицях, тоді б ми спільно, набагато швидше покращили б умови життя народу в нашій суверенній Україні, про що так часто і повсюдно говоримо. Ярослав СИНГАЇВСЬКИЙ
Орден Промінвестбанку – Голові Правління Будбанку СРСР
7 жовтня в Москві директор Департаменту зв’язків з громадськістю Промінвестбанку Валентина Наконечна з нагоди 80-річчя заснування системи Будбанку СРСР урочисто передала почесну відзнаку Промінвестбанку орден «За заслуги» колишньому Голові Правління Будбанку СРСР Михайлу Зотову. Почесна нагорода була вручена Михайлу Семеновичу від імені Голови Правління Промінвестбанку Володимира Матвієнка та всього багатотисячного колективу банку. Зараз Михайлу Зотову 87 років, 17 з них він пропрацював у Будбанку СРСР – історичному попереднику Промінвестбанку. Лауреат був дуже схвильований тим, що його визначний внесок в економіку згадали в колишньому республіканському підрозділі керованої ним системи, тепер вже в іншій для нього країні. Мовою оригіналу наводимо текст його звернення до Голови Правління Промінвестбанку професора Володимира Матвієнка: Уважаемый Владимир Павлович!
Мне несколько неудобно, что ты и твои товарищи проявили такое беспокойство. Но с другой стороны, мне очень и очень приятно. У меня такое впечатление, как будто я побывал на Украине. Мне всегда, как тебе известно, было приятно встречаться с тобой и с вашим коллективом. Поэтому я очень благодарен за это внимание. Ну и конечно, не могу не отметить ту награду, которую мне вручили столь симпатичные дамы.
Мы тут обменивались мнениями, вспоминали о прошлой работе и о некоторых проблемах, которые сложились сейчас. Я не хотел бы поднимать всех этих вопросов и делать какие-то оценки состояния банковской системы. Но думаю, что система, которую мы вместе с вами создавали, была более стройной, более рациональной и эффективной, и более целенаправленной, она строго обеспечивала все денежные потоки и позволяла полноценно вкладывать средства в приоритетные отрасли народного хозяйства.
Мне передали твои труды. Я очень благодарен, и с удовольствием обязательно их прочту. Во-первых, потому что очень интересно получить рукописи и изложения мыслей такой личности, как ты. Это с одной стороны. И с другой стороны, Украина – это очень оригинальный регион. Там есть что сказать, и есть о чем написать. Поэтому мне будет очень приятно ознакомиться с твоими трудами.
Неплохо было бы сделать таким образом (это мы продумаем): собраться где-то вместе со всеми товарищами из других регионов, из бывших республик СССР, с которыми мы работали в Стройбанке. Правда, я в последнее время, с 1989 года, уже не работал. Может быть, нам удастся где-то договориться встретиться. Я думаю, это было бы неплохо, потому что, по моей оценке, мы все делали для того, чтобы обеспечить решение тех огромных задач в области экономики и социальных вопросов, которые тогда стояли перед страной.
Еще раз, дорогой Владимир Павлович, я очень благодарен и тронут тем вниманием, которое Вы и Ваши товарищи проявили ко мне. Это, собственно говоря, тот эликсир, который дает право мне думать, что будут такие личности, которые обязательно отметят и дату 90-летия основания системы Стройбанка.
Привет тебе, дорогой товарищ! |
