| |
Святині вічності
Про тебе, Києве, думки мої щоденні
Та про твої святині споконвічні –
З історії – у дні прийдешні Слово
Через літа і роки повертаю,
Немов долаю відстані і кручі –
Твої зелені верховіття, Дніпре.
З них донавкруж ми Україну бачим,
Приходимо сюди немов на сповідь,
Тоді чистішими стаєм душею,
Щоб знову дружно за роботу взятись.
Та є і ті, що зневажають землю,
До неба меч піднявши тут, на кручах,
Чи як “дарунок” возвели Чорнобиль,
Щоб ми і діти наші пам’ятали:
Життя – то боротьба немилосердна.
Ти, Дніпре, наша совість і колиска,
Тому і кличеш – на сторожі стати:
Щоб Київ наш святився в твоїх водах.
Не дай Бог, знову ідол забреде –
Христа і нашу мову осквернити.
Відтак до тебе, Києве, мій голос,
До совісті і мужності людської, –
Нехай звучить немов пересторога:
Святині ж руйнувати – гріх кричущий!
Тож схаменіться всі, хто матір зневажає,
Для кого мій народ – звичайна маса,
А наш Дніпро – лише притока моря.
Хоч і ревучий, та будитель звіку.
Тому і кличу всіх на зелен-кручі –
До України серцем прилучитись,
Вклонитися і долі, і святиням –
В ім’я добра,
В ім’я Землі і Неба.
Діалог на березі Днепра
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Тарас Шевченко
Хто не любить Україну,
Той серця не має.
Хто не любить Україну,
Той душі не має.
А я маю Україну,
Бо душу я маю,
А я маю Україну,
Бо серце я маю.
Я люблю тебе справіку,
Рідна Україно:
Наше поле, і домівку,
Й під вікном калину.
Та бажаю тобі, мамо,
І цвіту, і плоду.
Щоб співалося так само –
На славу народу.
Щоб навчалися ми жити
Із найменших років.
Роботящі твої діти,
Чує світ їх кроки.
Тож у серці – Україна
Як святиня вічна.
З нею лиш росте людина –
Мужня і велична.
Нагадаю знов і знову
Давні заповіти:
Щоб священну пісню-мову
Зберігали діти.
Щоб в роботі, як у пісні,
Тебе прославляли
Та щоб наші козаченьки
Державу тримали.
І тому як батько сину
Я заповідаю –
Славен край наш – Україну –
Ту, що в серці маю. Друкується за книгою Володимира Матвієнка
«На рідних роздолах». Київ,
«Український письменник»
Український голос, що розмовляв
з усім світом
 У Донецьку відбулася урочиста презентація книги «Анатолій Солов’яненко. Український голос, що розмовляв з усім світом». До книги увійшли архівні матеріали родини Солов’яненків, Донецького академічного театру опери та балету, багато фотографій з архівів друзів, знайомих А. Солов’яненка. У презентації книги взяли участь вдова співака Світлана Солов’яненко і син Анатолій. «Книга справді унікальна у своєму роді», – наголосила С. Солов’яненко. За її словами, «в книзі відображено творчий шлях співака, зібрано величезний матеріал, який дозволяє збагнути і відтворити ту атмосферу, в якій він жив, працював, творив». «Мені б хотілося, звичайно, щоб ця книга дійшла до кожного, але, на жаль, це неможливо», – сказала вдова співака, маючи на увазі невеликий наклад видання, приурочений до ювілею артиста. Вона поділилася тим, що сьогодні вже є ідея про створення великої монографії про А. Солов’яненка: «Залишився ще величезний архів, дуже багато листів, об’ємне листування, щоденники, записи, які співак ретельно зберігав, які повинні увійти до нової великої монографії».
Фото Леоніда БАККА «День»
|
Планета виконуватиме Лисенка
Другий Міжнародний музичний конкурс ім. Миколи Лисенка пройде в листопаді у Києві. Як пояснив кореспонденту УНІАН заступник начальника відділу національних і міжнародних конкурсів Українського державного центру культурних ініціатив Василь Ільченко, конкурс ім. М. Лисенка було засновано ще 1962 року і «до 1992 року він мав статус національного. Саме тому ми маємо тільки другий міжнародний конкурс ім. М. Лисенка».
Свою майстерність на конкурсі представлятимуть з таких спеціальностей: фортепіано, скрипка, віолончель та сольний спів. Конкурсна програма досить складна: обов’язкове виконання творів М. Лисенка, усі твори виконуються напам’ять і лише один раз, програма третього туру проходить у супроводі симфонічного оркестру. «Та все ж уже надійшло 170 заявок на участь. Це по 30 від піаністів та скрипалів, 34 від віолончелістів, 77 від вокалістів з 16 країн: Україна, Росія, Німеччина, США, Франція, Китай, Італія, Казахстан, Вірменія, Польща, Австрія, Молдова, Туреччина, Білорусь, Естонія, Югославія», – розповів В. Ільченко. Він наголосив, що до складу журі конкурсу запрошено видатних діячів музичного мистецтва з багатьох країн світу.
«Організаційний комітет другого Міжнародного музичного конкурсу ім. М. Лисенка встановив по три премії для усіх спеціальностей: перша – 5 тисяч доларів США, звання лауреата і золота медаль; друга – 3 тисячі доларів США, звання лауреата і срібна медаль; третя – 2 тисячі доларів США, звання лауреата і бронзова медаль. Дипломанти отримають заохочувальні премії у розмірі 1 тис. доларів США. За краще виконання творів М. Лисенка встановлено спеціальну премію – 500 доларів США. Також журі має право присудити дипломи кращим концертмейстерам конкурсу із врученням премії у розмірі 300 доларів США», – сказав В. Ільченко.
|
| |
