| |
Україна живе в режимі відкладеної інфляції, про що свідчить зростання оптових цін, а також цін на непродовольчі товари і послуги, вважає керівник групи радників Голови Національного банку України Валерій Литвицький.
 Коментуючи агентству Інтерфакс-Україна повідомлення Держкомстату про дефляцію в серпні в розмірі 0,2%, В. Литвицький звернув увагу на збереження так званої «базової інфляції» – подорожчання продовольчих товарів на 0,1 і послуг – на 0,9%.
Він нагадав, що така ситуація зберігається загалом з початку року: незважаючи на зафіксовану дефляцію в розмірі 3,5%, ціни на непродовольчі товари зросли на 1, послуги – на 1,7%. Ще швидшими темпами, зазначив радник, зростають ціни в промисловості – за вісім місяців вони збільшилися на 5%.
В. Литвицький нагадав, що за аналогічний період минулого року інфляція становила 3,3%, тоді як зростання оптових цін – 1,3%. «Значить, ми живемо в режимі відкладеної інфляції», – повторив висновок радник глави НБУ. Він підкреслив, що розширення грошової бази спочатку впливає на оптові ціни, а потім – на роздрібні. «Не можна дозволяти собі розкіш наступати на граблі надмірної емісії, монетизації дефіциту», – зазначив В. Литвицький.
Одночасно він виділив як позитив загасання дефляції в серпні порівняно з попередніми місяцями (у липні і червні відповідно 1,5 і 1,8%). За словами радника, наявність оптової інфляції свідчить про схильність економічної кон’юнктури до пожвавлення.
Говорячи про бажані заходи, які необхідно вжити уряду і Нацбанку в ситуації, що склалася, В. Литвицький назвав проведення ефективної тарифної політики спільно з посиленням соціального захисту, прийняття закону про зниження податків на прибутки фізичних осіб ще до затвердження держбюджету-2003, здійснення заходів з метою балансування прибутків і витрат, можливо, використовуючи механізм секвестру (пропорційне зниження державних витрат за всіма статтями бюджету, протягом часу, що залишається до закінчення поточного року).
Радник глави НБУ також вважає за необхідне розблокувати рух депозитів уряду в банківській системі і спрямувати їх на соціальні витрати, а не відкладати цей процес на останній місяць року, а також зробити нові кроки з підвищення зарплат і пенсій, порівнюючи величину цього підвищення з ризиком зростання заборгованості.
На думку В. Литвицького, потрібні також негайні заходи для експортування агропродукції з метою оздоровлення цінової ситуації на внутрішньому ринку.
Радник підкреслив важливість зусиль у зближенні реальних прибутків і заощаджень населення, які зросли в поточному році відповідно на 18 і 80%. «На тлі збільшення схильності до заощаджень поменшала споживча активність, і це означає, що необхідно стимулювати споживчий попит», – сказав В. Литвицький.
Інфляція в Україні, за підсумками 2001 року, становила рекордно низькі 6,1% (у 2000-му – 25,8, у 1999-му – 19,2%). Мінекономіки раніше уточнило прогноз інфляції на нинішній рік, зменшивши його з 9,8 до 3,5%.
Фото УКРІНФОРМ
Фінансовий комітет прогнозує
продаж державних банків
Процес продажу банків, що перебувають у власності держави, може початися через рік-півтора. Про це УНІАН повідомив перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради Віктор Капустін. «Рано чи пізно це питання постане дуже гостро. Через рік-півтора ми підійдемо до того, щоб ідея продажу державних банків матеріалізувалася. Тобто, щоб вони були виставлені на якесь акціонування», – сказав В. Капустін.
Крім того, народний депутат висловився за збереження на цьому етапі закріпленої 7 статтею Закону України «Про банки і банківську діяльність» моделі спільного управління держбанками – призначення Спостережних рад державних банків на паритетних умовах Верховною Радою і Президентом України. «Я думаю, що Верховна Рада безпосередньо має брати участь в управлінні державними банками», – підкреслив В. Капустін.
|
Кому і скільки заборгувала Україна
Найбільшим зовнішнім кредитором України залишається Світовий банк, борг перед яким у першому півріччі скоротився на 42,1 млн. доларів до 2305 млн. доларів, що становить 29,2% у загальній структурі прямого зовнішнього боргу країни. За даними Міністерства фінансів, друге місце за розміром займає борг по облігаціях зовнішньої державної позики – 2204,2 млн. доларів (27,9%), повідомляє Кореспондент.net з посиланням на Інтерфакс-Україна.
Замикає трійку найбільших кредиторів Росія, борг перед якою у січні-червні скоротився на 97,7 млн. доларів у межах щорічного взаємозаліку за оренду баз Чорноморського флоту і на 30 червня становив 1778,9 млн. доларів (22,5%).
Україна також має борг перед Німеччиною у 408,2 млн. доларів, Європейським союзом – 320,3 млн. доларів, США – 289,6 млн. доларів, Туркменістаном – 281,7 млн. доларів. На частку інших кредиторів припадає 310,3 млн. доларів.
Крім того, борг Національного банку України перед Міжнародним валютним фондом, що враховується в межах умовного держборгу, на 30 червня становив 1921,5 млн. доларів.
Зазначимо, що прямий держборг України за перше півріччя скоротився на 197,7 млн. доларів до 11,74 млрд. доларів, при цьому зовнішній борг зменшився на 80,42 млн. доларів до 7,9 млрд. доларів.
За даними Мінфіну, умовний держборг України за цей же період зріс на 22,53 млн. доларів і до 30 червня склав 2,16 млрд. дол.
|
Від Швейцарії вимагають
скасування банківської таємниці
Європейський Союз може розглянути введення обмежень на рух засобів у Швейцарію і з неї, якщо власті країни відмовляться послабити діючий у країні режим банківської таємниці. Член Європейської Комісії Фріц Фолькенштейн заявив, що поки говорити про санкції «ще дуже рано», повідомляє Інтерфакс. Водночас Євросоюз поки не зміг домовитися, щоб швейцарські банки повідомляли країнам ЄС про суми процентних виплат, що приєднуються по розміщених у банках внесках громадян цих країн. «Відмовляюся повірити, що швейцарський уряд не захоче допомогти нам у боротьбі з ухилянням від сплати податків», – сказав Фолькенштейн. На банки припадає 11% ВВП Швейцарії, і, якщо вона погодиться повідомляти про процентні виплати по внесках громадян ЄС, то це може зменшити привабливість банківської системи країни. Швейцарія поки погодилася повідомляти про процентні виплати по внесках тільки по окремих запитах, Брюссель же вважає це недостатнім.
|
| |
