На запитання: «Як Ви ставитеся до гасла Партії національно-економічного розвитку України
«Власними силами, власним розумом відновимо Українську економіку» відповідають мешканці м. Чернігова.
Олена Тешенко,
28 років,
головний бухгалтер ТОВ «Вартекс»:
– Наше підприємство розпочало свою діяльність на початку дев’яностих. З того часу багато що змінилось – щось ми втратили, щось здобули, але наш колектив (20 осіб) виніс крізь всі ці роки одну істину: лише разом і власними силами ми досягали успіху. Так і Україна – лише власні сили і власний розум допоможуть нам відновити економіку держави.
 Ігор Олійник,
60 років, пенсіонер,
вчитель історії:
– Я гадаю так: якщо Україна в особі уряду й надалі нехтуватиме інтересами власного народу і заглядатиме в «рот» різноманітним фондам, ніщо не допоможе їй – народ відповідатиме «взаємністю», нехтуватиме державою. Отже, ніякого ...власними силами... власну економіку... Скажу як історик: жодна країна не досягала визнання в світі без міцної власної економіки.
 Ірина Ліненко,
20 років, студентка:
– Я молода і лише розпочинаю свій життєвий шлях. І не можу спиратись на власний життєвий досвід у оцінці такого глобального гасла, оскільки досвіду, як такого, ще нема. Проте інтуїтивно відчуваю, якщо я докладатиму максимум зусиль і розраховуватиму на себе – удача посміхнеться мені. Так, мабуть, і країна. А якщо ні – так і залишиться «біля розбитого корита!»
 Олександр Кириєнко,
37 років, директор ТОВ «Агорн»:
– Дозвольте відповісти так: на мою думку, наша проблема в нас самих. І за умови виявлення причини нашого теперішнього буття ми зможемо вирішити всі накопичені проблеми: відновити економіку, покращити рівень життя тощо. Так, я вважаю, що наш народ зможе власним розумом відновити не лише економіку, а й підняти країну на один щабель з такими грантами світової економіки як Англія, Німеччина тощо.
 Олег Лайко,
20 років, студент:
– А мені байдуже, за рахунок чого ми відновимо українську економіку: чи то будуть власні сили, чи то «закордон нам допоможе, як казав О. Бендер. Головне, щоб мої батьки не думали, де знайти кошти на моє навчання, та й я, після того, як закінчу навчання, не опинився б на базарі чи взагалі не став безробітним.
В‘ячеслав Лапіжко, 24 роки,
сержант міліції:
– Скільки ми дивитимемося на Захід?! Скільки ми чекатимемо вказівок, як нам жити?! Треба, нарешті, взятися за розум – ми нація з власною історією, з могутнім потенціалом. Україна муситиме зважати на своїх дітей, саме в них її міць, її майбутнє. Спираючись на власні сили, треба будувати майбутнє, власний розум повинен спрямовувати наші дії, наш розвиток.
 Антоніна Шустовойт,
43 роки, вчитель:
– Мені хотілося б зауважити: власними силами – це добре, але, насправді, частіше трапляється, що відбудовують не власними, а нашими силами, не економіку України, а вирішують власні інтереси. І все це забарвлюють псевдопатріотичними мотивами. Тому я досить обережно ставлюся до такого гасла. Ні, я не кажу, що це погане гасло, але життя в нашій країні вчить мене до всього ставитись зі скептицизмом.
 Дмитро Борн,
29 років, музикант:
– Що Ви маєте на увазі: власним розумом? Якщо Ви маєте на увазі потенціал українського народу, то так – він досить значний. Але водночас цей народ інфантильний. Приказки: «Доки рак на горі не свисне – мужик не перехреститься» та «Моя хата скраю» досить вдало відповідають на Ваше запитання. Тому для дієвості такого гасла потрібен або рак, що вміє свистіти, або ж хату слід «перемістити» в центр.
|
