| |
Той подарунковий день 20 грудня назавжди залишиться в пам’яті вчителів та учнів Білківської школи. А назвати його можна одним словом: свято. Певен, що багатьом запало в душу це обнадійливе і життєдайне слово. Але особливо білківським школярикам. Адже саме до них у той незабутній четвер завітали гості з Києва. І не з порожніми руками, а з подарунками від родини Матвієнків.
До речі, школа у древлянському селі Білка на Житомирщині носить ім’я відомого економіста і поета Володимира Матвієнка, про що вже не раз писала наша газета. А він таки робить набагато більше, ніж обіцяє. І подарунки для своїх юних земляків уже стали доброю традицією, покликанням Матвієнкового серця і розуму.
І цього разу відбулося все за покликанням. Адже наша мандрівка до Білки відбулася наступного дня після зимового Миколи. А Святий Микола, як відомо, сидить по праву руку від самого Бога, і в західних областях з давніх-давен вважався, та й нині вважається, новорічним Дідом Морозом. А відтак він щороку приходить до дітей з подарунками, а крім того, цікавиться і вислуховує, хто добрі та корисні справи чинив у житті. Відомо, що Святий Миколай не лише охоронцем приходить до дітвори, він добродійний захисник усіх бідних і знедолених, а також рятувальник мореплавців та мандрівників. Недаремно ж на всіх іконах у Миколая привітне, добре і ласкаве обличчя, розкішна борода. А в Святому письмі ви прочитаєте цілу низку його благодіянь і добротворень. Пам’ятаю, як моя мати у переддень Святого Миколи щороку випікала печиво, що називається «миколайчики», і клала під подушки нам малим.
 Такі вони – прадавні звичаї наших предків, що пам’ятні і сьогодні. А грудневі свята – Варвари, Сави та Миколи, мовби подають руку одне одному, і в нас на Поліссі їх називають «Миколаївські святки». Та й сам Чудотворець, кажуть, постать цілком реальна. Навіть існує приблизна дата його народження (з’явився на світ у 289 році).
Одне з багатьох прислів’їв, що пов’язано з ім’ям Святого Миколи, звучить, як істинно хліборобська надія: «Після Миколи пшениця вкриє поле».
Їдучи в село Білка, ми були впевнені, що надії тамтешніх селян неодмінно збудуться. Про це неодноразово нагадували мені Голова Партії національно-економічного розвитку України, Голова Правління банку Національний кредит Павло Матвієнко і директор дочірнього Білківського сільськогосподарського підприємства Промінвестбанку «Обрій» Антон Гопанчук. Тож залишається лише додати: справжні і реальні надії ті, що збуваються. Тобто стають життям!
| | | |
Микола СИНГАЇВСЬКИЙ
Фото Віталія ПРИХОДЬКА
| |
Привітання Президента України Голові Правління Промінвестбанку
|
