| | Історичні витоки сучасної Волині – у глибокій давнині. З Х століття на історичній карті постає удільне Волинське князівство, що єдине після занепаду Київської Русі продовжувало традиції державотворення на українських землях. Пізніше ці землі опиняються під владою Литви, а потім відходять до Польщі. За царським указом 1797 року замість волинського намісництва утворено Волинську губернію. У Х столітті землі історичної Волині були під австро-угорською, польською, німецькою окупаціями, аж поки не були остаточно визначені в межах чотирьох областей України. На початку грудня 1939 року Волинь стала областю Української РСР, а з серпня 1991 року – невід’ємною складовою незалежної Української держави.
Понад 220 великих та малих озер, безліч річок протяжністю понад три тисячі кілометрів, ліси, лікувальні грязі, мінеральні води, мисливство, рибальство створюють всі необхідні передумови для розвитку індустрії туризму, повноцінного відпочинку та оздоровлення населення.
У загальній структурі економіки області переважає промисловість, яка дає близько 40% сукупного продукту. У складі промислового комплексу більше десяти важливих галузей сучасної індустрії. За роки незалежності динамічно розвивалися стосунки області з сусідами – прикордонними регіонами Республіки Білорусь та східними регіонами Польщі. Цьому сприяло «Порозуміння про співпрацю між прикордонними воєводствами-областями Польщі та України» від 18 грудня 1991 року. Область підтримує торговельно-економічні зв’язки з понад 50 країнами Європи, Азії, Африки, Америки.
Сучасний Луцьк – розвинутий промисловий центр. Вантажно-легкові автомобілі ЛуАЗ, підшипники, текстильні вироби, пластмаса, меблі, одяг, взуття – ось далеко не повний перелік того, що виготовляють підприємства міста. Відродження забутих і народження нових традицій за роки незалежності сприяло розвитку на Волині фестивального руху. «Оберіг», «Берегиня», «Поліське літо з фольклором», Міжнародний фестиваль «Різдвяна містерія», «На крилах Світязю» – ось неповний перелік фестивалів, що своїми піснями щороку сповнюють Волинську землю.
Не секрет, що Волинь є своєрідним регіоном на Україні. Сільське господарство і промисловість тут тісно переплелись і, так би мовити, лише набирають обертів. За словами багатьох керівників провідних підприємств Волині, Промінвестбанк відіграє важливу роль у розвитку місцевого аграрного та промислового сектора.
Економічний аналіз показників фінансової діяльності банку свідчить про ефективну та стабільну роботу працівників кожного нашого відділу, – розповідає керуючий Волинським Центральним відділенням Промінвестбанку Сергій Негода. – Обсяги кредитного портфеля за 10 місяців поточного року зросли майже на сім мільйонів гривень. Постійно зростає кількість клієнтів, за останній період значно збільшились вклади населення, що безперечно свідчить про довіру до банку. Волинське Центральне відділення Промінвестбанку йде в ногу з часом, постійно використовуючи нові банківські технології, розширюючи спектр послуг, у тому числі й операції з платіжними картками. Незважаючи на жорстку конкуренцію, ми завдяки виваженій кредитній політиці постійно перебуваємо, як-то кажуть, на передовій. Мені приємно, що нашому банку тут довіряють. Найперше, завдяки таланту та праці на фінансовій ниві Володимира Матвієнка. Скажу відверто, за словами наших клієнтів, що ніяка, нехай найкраща реклама, не зможе замінити авторитету керівника банку. Ми розуміємо, що нам багато ще треба працювати. І те, що ми разом з ПНЕРУ намагаємося змінити життя на краще у нашій державі, додає нам сил та оптимізму.
Незважаючи на багато негараздів, жорстку конкуренцію та не вельми стабільне економічне становище нашої області, Волинське Центральне відділення Промінвестбанку постійно динамічно розвивається. Ми усвідомлюємо те, що наш банк – наймогутніша фінансово-кредитна установа країни. Головне, на чому ми робимо наголос – це надійність. Тож не дивно, що з банком бажає співпрацювати багато провідних підприємств області».
«Ковельсільмаш» і Промінвестбанк – 20 років разом
На сьогодні ВАТ «Ковельсільмаш» одне з провідних підприємств Волині, володар престижних світових нагород. За радянських часів це підприємство було одним із найбільших виробників сільгосптехніки у Союзі. Це підприємство має дуже вигідне положення: близько державні кордони з республіками Білорусь та Польща, оптимальні залізничні та автомобільні зв’язки, значний виробничий та кадровий потенціал. Основна продукція, яку випускає товариство, – машини, конвеєри, транспортери та обладнання для сільського господарства, гарячі поковки та товари народного споживання. ВАТ «Ковельсільмаш» займає територію близько 75 га. Виробництво здійснюється у трьох корпусах, в яких розташовані 16 основних та допоміжних заводів, цехів, дільниць.
На сьогодні підприємство має чітко окреслену технічну стратегію, вся продукція має відповідний технічний рівень та великий попит у сільському господарстві. З Промінвестбанком його пов’язує не один десяток років.
«Міцні дружні та ділові стосунки ми підтримуємо з ВАТ «Ковельсільмаш» уже 20 років. Промінвестбанк став надійним партнером цього підприємства, адже ми перші приходили на допомогу в найскрутніші моменти, розповідає керуюча відділенням Промінвестбанку в м. Ковель Віра Шульга. – Тільки за останні 4 роки Промінвестбанк надав «Ковельсільмашу» 5,3 млн. грн. кредитних ресурсів, що дало змогу збільшити обсяги виробництва на 32%, освоїти випуск нової продукції, такої необхідної для сільського господарства. Тільки завдяки кредитним ресурсам банку, товариство змогло придбати німецьке обладнання для введення в дію найбільшого в Європі виробництва круглоланкових ланцюгів. Що приємно, на сьогодні є певні позитивні зрушення. Здається, зрозумів і Уряд, і галузеві міністерства, що це комплексна проблема: проблема зберігання вітчизняного сільгоспмашинобудування та відродження села. Першим надійним кроком є створення лізингу сільгосптехніки вітчизняного виробництва. Як бачите, Промінвестбанк не на словах, а на ділі підтримує аграріїв. Бо це потрібно нашій державі».
Нововолинськ – місто шахтарів
«Наше місто засновувалось як шахтарське, його біографія – це біографія наших гірничих підприємств, – розповідає керуюча відділенням Промінвестбанку в м. Нововолинськ Валентина Борисюк. – Час, на жаль, вносить свої корективи. Політичні та економічні зміни призвели до змін соціальних. Останніми роками дуже впав престиж завжди почесної професії шахтаря. Колись славний трудовими здобутками Нововолинськ переживає зараз проблеми, які характерні для шахтарських регіонів в період закриття шахт. Дедалі гострішого характеру набувають соціальні питання, адже вся інфраструктура міста базується на вугільній галузі.
Своєрідне друге народження отримали наші шахти зі створенням виробничого об’єднання «Волиньвугілля», яке на сьогоднішній день є одним із важливих клієнтів Нововолинського відділення Промінвестбанку. Обсяг виробництва продукції вугільних підприємств Нововолинська становить 51% до загального обсягу по місту».
Серед клієнтів відділення постійно з нарощуванням темпів виробництва працюють ВАТ «Нововолинський хлібозавод», ВАТ «Деревообробний комбінат», завод залізобетонних виробів. У складних умовах, завдяки фінансовій підтримці банку, зуміли збільшити обсяги виробництва ВАТ «Нотекс» – акціонер Промінвестбанку, ВАТ «Швейна фабрика». Останнє підприємство ось уже протягом двох років працює на повну потужність. За 4 місяці нинішнього року тут збільшено випуск промислової продукції на 30% у порівнянні з тим же періодом минулого року. На фабриці створено нові робочі місця, куди переважно працевлаштовувалася молодь міста. Основним видом продукції є спецодяг, який виготовляється на замовлення датських та інших зарубіжних фірм. Завдяки тісному співробітництву з зарубіжними партнерами, підприємство має постійні замовлення, що сприяє його стабільній роботі, а працівникам своєчасно виплачується заробітна плата.
Однак, хоч щоб там казали, але Нововолинськ – місто шахтарів. І ця галузь тут найпріоритетніша. Хоча зараз переживає і не найкращі часи. Зі мною ділиться своїми думками Генеральний директор виробничого об’єднання «Волиньвугілля» Леонід Гочачко:
– Ми видобуваємо півтори тисячі тонн вугілля на добу. Працює у нас близько 4 тис. шахтарів. То вважайте, що ми годуємо 12-13 тис. людей. 54% бюджету міста – гроші шахтарів. І все одно нас називають безперспективними, держава на нас не звертає уваги, галузь заганяють у п’ятий кут. Дякувати хоч Промінвестбанку, який нас не забуває. І якому ми за це дуже вдячні. Зрештою, ми не є у держави прохачами. Ми даємо продукцію. Ми маємо реальний товар. Ми заробляємо собі на хліб. Хоч як це дивно, за радянських часів наша галузь була пріоритетною. Нею займалися досконально. Може тепер державі не потрібне вугілля?
А ви знаєте, який це труд шахтаря – відбути зміну у забої? З десяти шахт – 6 закрилося. Робочих – лише 4. Проблеми шахтарів – колосальні. І їх треба вирішувати, але разом з державою. Цього року в нас сталося 219 нещасних випадків.
Я хочу ще раз наголосити на тому, що ми пишаємося співпрацею з Промінвестбанком. І ні за яку ціну не проміняємо його на інший банк. Хочеться вірити, що Партія національно-економічного розвитку України у майбутньому зробить усе можливе для покращання роботи шахтарів.
Людмила ПРОХОРЧУК Київ – Луцьк – Київ
| |