Газета АКБ Промінвестбанк, Центральної Ради профспілки працівників Промінвестбанку, Партії національно-економічного розвитку України

№15 (47) 11-17 жовтня 2001 :: Шеф-редактор Володимир МатвієнкоАрхівE-Mail 

Лжецілителі
спустошують сімейний бюджет

«Позбавимо від алкогольної і тютюнової залежності» – від таких оголошень у рекламних газетах Києва в очах рябіє давно. Проте механізмом діяльності таких «рятівників» зацікавилися порівняно недавно. На виконання відповідних пунктів міської комплексної медичної програми «Здоров’я киян», затвердженої Київдержадміністрацією, фахівці Київської міської наркологічної служби провели вибіркову перевірку приватних структур, що пропонують свої послуги в галузі наркології. У ході перевірки стали з’ясовуватися цікаві подробиці, наприклад, відсутність ліцензії на медичну практику з наркології, або відсутність атестованих лікарів-наркологів. Або...

Залучені для перевірки фахівці Київського міського управління по захисту прав споживачів установили, що переважна більшість з числа перевірених суб’єктів підприємницької діяльності названої категорії застосовує метод несумлінної реклами. Тобто, шляхом неточностей, замовчувань, перебільшення тощо, використовуваних у рекламних оголошеннях, хворого заздалегідь вводять в оману. Фраза «гарантоване лікування» взагалі викликає оскому у фахівців-наркологів, тому що гарантувати цілковите видужання такого роду хворих нереально.

Приміром, лікар (приватний підприємець) Юрій П., що регулярно рекламує своє вміння виліковувати алкоголізм у програмі «Чорний квадрат» (ТРК «Київ»). У передачі він згадує такий собі невідомий сучасній науці метод «електронно-лазерного кодування». Не менше здивувала фахівців телевізійна обіцянка «лікаря» за 20 хвилин вивести людину зі стану абстинентного (похмільного) синдрому. Сучасній медицині потрібно кілька днів, щоб привести людину в нормальний стан після запою.

Варто зауважити, що сам Юрій, за фахом лікар-травматолог, закінчив спеціалізовані курси з психіатрії, працює в цьому напрямку 2,5 року. На момент підготовки цього матеріалу ліцензії на надання медичних послуг з наркології він не мав. До речі, у телевізійній рекламі стосовно нього використовувалася заставка «доктор медицини» ?!

І таких прикладів задосить – ТОВ «Надія-200» при наданні наркологічної допомоги замість лікаря-нарколога використовувала психіатра. При цьому ще рекламувала послуги з лікування наркоманії. Хоча, за наказом Міністерства охорони здоров’я України, хворих наркоманією можуть лікувати тільки державні спеціалізовані медустанови.

Черкаське приватне науково-практичне підприємство «БВС-Відродження» практикує в Києві лікування хворих біоенергетикою. На момент перевірки ліцензії з наркології не мало, як і не мало серед персоналу жодного лікаря-нарколога. Інший подібний медцентр із черкаськими коренями – «Надія», також лікує хворих алкоголізмом, маючи при цьому ліцензію з народної медицини.

Окремим рядком варто згадати про безліч «учнів» Олександра Романовича Довженка, вже покійного методолога «емоційно-стресової терапії», що у 70-80-х роках прославився успішним лікуванням від алкогольної залежності відомих діячів партії і культури. У Олександра Романовича виявилося в Україні чимало послідовників. Наприклад, ДП «Наркологічний центр ім. Довженка А.В. (нібито племінника Олександра Романовича) «Ваше здоров’я». Як з’ясувалося, у зазначеному центрі один лікар – психіатр, а другий узагалі не був атестований за фахом «наркологія».

Інший подібний центр – «Д.А.Р.» (ДП «Центр ім. Довженка О.Р.») розмістився, вірніше розміщувався, у поліклініці по вул. Червоноармійській, 104. Центр пропонував крім решти і лікування наркоманії. Вартість послуг: попередня консультація – 50 грн., лікувальний сеанс – від 200 до 300 грн. Утім, коли перевіряльники захотіли ближче познайомитися з фахівцями центру, то знайшли лише людину на телефоні, що здійснювала попередній запис. А головлікар поліклініки заявив, що про такий центр у своїй поліклініці нічого не знає.

Якщо подивитися з погляду закону, то одержати ліцензію на надання медпослуг з наркології не так вже й складно, але це не означає, що якість цих послуг буде відповідною. Щоб стати приватним практикуючим лікарем-наркологом у нашій країні, потрібно для початку мати диплом про медичну освіту. І будь ви хірургом чи фармацевтом – дорога відкрита. Наступний ступінь – 5-місячні курси спеціалізації (у Харкові) з наркології. Потім іспити, і на руках – сертифікат лікаря-фахівця. Можна подавати документи на одержання ліцензії. Ліцензія в руках – і вперед, за роботу.

Зрозуміло, що одна справа курси, і зовсім інша – досвід роботи наркологом. А з цим, саме у приватників, проблематично. Лікар-фахівець, сертифікат якого вони одержують після курсів, – це нижчий ступінь атестації, 5 років практики – і можна атестуватися на другу категорію, 7 років – перша категорія, 10 – вища.

З огляду на те, що в приватних структурах переважно працюють лікарі з дуже невеликим практичним досвідом, приватники йдуть на різноманітні хитрощі. Несумлінна реклама – одна з них. Ще приватні структури люблять орендувати приміщення в районних поліклініках, щоб впливати на клієнта авторитетом державної медустанови.

Наприклад, клініка «Ейрен-Сіті» розташовується в районній поліклініці і пропонує широкий спектр послуг з наркології. При цьому в них на момент перевірки був тільки один лікар-нарколог, що закінчив курси, інші – лікарі швидкої допомоги.

Цього літа посилено рекламувала на телеканалі СТБ свої послуги з наркології «Клініка доктора Майорова». Тим, хто зателефонував за номером, зазначеним у рекламі, пропонували залишити свої координати – «Вам передзвонять». Ні адреси, ні конкретної людини, до якої можна звернутися. Тим часом, як вдалося з’ясувати, 1,5-місячний курс амбулаторного лікування в цій законспірованій клініці обійдеться мінімум у 4500 грн.

Вийти на конспіраторів допомогла одна з клієнток новомодної клініки, що хотіла вилікувати свого сина від алкогольної залежності. Жінка навіть внесла передоплату $1300, однак лікування сина, за її словами, позитивних результатів не дало і незабаром було взагалі припинене. Гроші їй повертати не хотіли і мати звернулася зі скаргою у Міськздоров. Отут вже підключилася міська наркологічна служба. Виявилося, що зазначена клініка не має ніякого відношення до доктора Майорова. Лікаря-нарколога в клініці теж не виявилося. Дійшло до смішного. В амбулаторній карті хворого стояв діагноз – бронхіт і гайморит, про алкоголізм жодного слова.

Слід зауважити, що гроші за свої послуги подібні медустанови беруть чималі, значно полегшуючи кишеню клієнта. А от з якістю справи складніші. Багато хто з приватників навіть не заводять медичну документацію на своїх підопічних. Тому з'ясувати як і чим їх лікували просто неможливо. Постійного контролю за діяльністю таких «медустанов» теж не ведеться. До того ж деякі з них досить легко змінюють місце своєї «дислокації» і володіють азами конспіративної роботи.

Тому, якщо ви все-таки зібралися звертатися в подібні «медустанови» чи до приватних лікарів, запам’ятайте декілька простих речей, які ви маєте побачити в першу чергу: 1) ліцензія на ведення медичної практики з наркології з указівкою точної адреси місцезнаходження медустанови; 2) сертифікат лікаря-фахівця за фахом «наркологія»; 3) посвідчення лікаря-нарколога про присвоєння йому кваліфікаційної категорії. І вже потім, залежно від того, що вам покажуть, – вирішуйте, варто вам скористатися послугами цих «ескулапів» чи ні.

Юрій ЗАБАРА
Малюнок Сергія НАБЕРЕЖНИХ

 
  [ на першу сторінку ]
 
Сьогодні в номері:
від першої особи
україна і світ
україна і світ
партійне життя
погляд
право
медична панорама
економіка
економіка
наш репортаж
наш репортаж
наш репортаж
культурна мозаїка

obriy@press.pib.com.ua