Підняття АПЧ «Курськ» заплановане на 15 вересня, після чого тіла членів екіпажу будуть поховані у братській могилі в Севастополі. Там же буде встановлений меморіал українським підводникам, проекти якого готують рідні загиблих.
 Підготовка до підняття підводного човна провадиться вже зараз. Планується, що прямо над «Курськом» буде стояти норвезьке судно «Майо» в оточенні ще декількох кораблів. Спеціальна техніка, якою керують з борту цього спецсудна, розмиває ґрунт по правому і лівому бортах першого відсіку підводного атомоходу «Курськ». Перш ніж водолази стануть до виконання глибоководних робіт, площа розмиву повинна скласти 23 метри в довжину, 18 - у ширину і 5 - у глибину. Хвилювання моря складає 3 бали, що не відбивається на ефективності проведених робіт.
За останніми даними, вплив АПЧ «Курськ» на радіаційну обстановку в Баренцовому морі не виявлений навіть у локальних масштабах. Протягом року, що пройшов з моменту трагедії в Баренцовому морі, були досліджені сотні зразків донних відкладень і води, відібраних у районі загибелі субмарини. Моніторинг не виявив будь-яких відхилень у цих пробах від фонових значень для Баренцового моря. Це свідчить про те, що обидва реактори субмарини надійно заглушені.
До забезпечення екологічної і радіаційної безпеки в районі проведення операції з підйому АПЧ «Курськ» залучені всі військові екологічні служби - Збройних сил, ВМФ і Північного флоту як для контролю, так і для запобігання можливим позаштатним ситуаціям. Зараз в акваторії Баренцового моря проводиться постійний моніторинг радіаційної обстановки двома суднами Північного флоту - «Ромуальд Муклевич» і ГС-87. Крім того, моніторинг здійснюють іноземці - спецсудно «Майо» і розвідувальне судно ВМС Норвегії «Марьята». Тетяна АКІМОВА П’ятниця, 13-те, не стала
чорною для остарбайтерів Палата земель німецького парламенту (Бундесрат) у п’ятницю, 13 липня, затвердила постанову, відповідно до якої термін подачі заяв на виплату компенсацій колишнім підневільним працівникам Третього рейху продовжений до кінця поточного року (замість встановленого 12 серпня), повідомляє «Німецька хвиля». Керівник робочої групи Комітету Верховної Ради України з проблем жертв нацизму Ігор Шаров повідомив УНІАН, що в Україні вже завершена підготовча робота для здійснення виплат. За його словами, з 8 млн. примусових працівників, яких використала Німеччина в роки Другої світової війни, близько 3 млн. — українці. Сьогодні в Україні проживає більш як 600 тис. колишніх нацистських невільників, серед них 12 тис. — в’язні концтаборів, понад 2 тис. — в’язні гетто, 278 тис. — примусові працівники промисловості Третього рейху, 303 тис. – сільгосппрацівники. Уже надійшли заяви і необхідні документи на отримання компенсаційних виплат за рахунок коштів фонду «Пам’ять, відповідальність, майбутнє» від 480 тис. жертв нацизму в Україні. Для в’язнів концтаборів та гетто сума компенсації становить 15 тис. дойчмарок, для працівників промисловості — 4,3 тис. дойчмарок, примусових робітників сільського господарства — 1,5 тис. дойчмарок. Передбачено, що для українських остарбайтерів буде виділено 1,7 млрд. німецьких марок, які надходитимуть у два етапи. Цього року планується здійснити виплати 100 тис. колишніх в’язнів. Росія здивувала Ватикан У Ватикані були приємно здивовані тим, який позитивний відгук знайшов у російських ЗМІ візит Папи Римського Івана Павла ІІ до Києва та Львова. Про це заявив прес-секретар Папи Римського Йоакім Наварро-Вальс в альпійському селищі Ле Ком, де понтифік перебуває на відпочинку.
 Як повідомляє «Німецька хвиля», речник Ватикану також повідомив про те, що Папа Римський надіслав патріарху Московському і всія Русі Алексію ІІ тексти промов українською та англійською мовами, з якими понтифік виступав під час поїздки по Україні. Й. Наварро-Вальс сказав, що Іван Павло ІІ під час свого пастирського візиту наприкінці вересня цього року до Казахстану має намір виступити із зверненням російською мовою. Цей крок пояснюється тим, що російська мова в Казахстані є єдиною, яку розуміють усі жителі республіки. За інформацією Й. Наварро-Вальс, Папа Римський також планує наприкінці вересня здійснити пастирський візит до Вірменії, де в цей час проходитимуть урочистості з нагоди 1700-ліття прийняття християнства вірменами.
|
